У Росії широко відзначається тисячоліття смерті святого князя Володимира, хрестителя Русі. Причому і у світських, і у релігійних заходів, приурочених до цієї дати, є політичний відтінок. Президент Путін стверджував, що князь Володимир прийняв хрещення в Херсонесі й Крим має для Росії сакральне значення. Натомість історики та релігієзнавці констатують – Росія намагається конструювати своє минуле без України і без Київської Русі й саме для цього використовується історія, зокрема, постать князя Володимира.
Your browser doesn’t support HTML5
Урочистості, присвячені 1000-річчю смерті святого князя Володимира – хрестителя Русі, проводять в Росії на церковно-державному рівні. Патріарх Московський і всієї Русі Кирило відкрив їх у неділю освяченням відновленого в центрі Москви храму на честь святого князя Володимира – Єпархіального будинку в Ліховому провулку.
На заході був присутній мер Москви Сергій Собянін. А напередодні там побував російський президент Володимир Путін.
Крім офіціозу, є й інші заходи до круглої дати. Наприклад, фольклорний фестиваль «Русское поле», який цього року проходить під девізом «Володимир. Народження цивілізації». Втім релігійна складова в урочистостях все ж домінує. Протодиякон Російської православної церкви Андрій Кураєв вважає це закономірним.
«Людей в Росії – мільйони. Природно, що різні люди по-різному це осмислюють. Кожен знаходить свій вимір в цій даті. Але для церковних людей вона більш значуща. Тому цілком природно, що церква і церковна повістка в цьому святкуванні більш помітна, ніж суто світська», – зауважив Андрій Кураєв.
Не без політики
Експерти відзначають, що в офіційному висвітленні подій, пов'язаних зі смертю князя Володимира, очевидний і політичний контекст. Торік, після анексії Криму, Путін заявив, що у 988 році князь Володимир прийняв хрещення в Херсонесі й лише після цього почалося поширення християнства у Київській Русі. За словами президента Росії, саме тому для російських православних «Крим такий же святий, як Храмова гора для мусульман або іудеїв». Коментуючи таку заяву, російський історик Андрій Зубов зауважив, що «Князь Володимир був киянином, а не москвичем. І це радше підтверджує право Києва на Крим, а не Москви».
А директор Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський вважає, що саме таке святкування тисячоліття смерті князя Володимира вписується в лінію поведінки Кремля щодо України.
«У Росії це – прояв тієї самої «політики пам'яті», коли країна намагається конструювати своє минуле без України і без Київської Русі, тобто обійти цей епізод. Тому так багато говориться про Крим, так багато говориться про те, що князь Володимир прийняв хрещення в Херсонесі. Такі історії, такі спроби повністю вписуються в політику Російської Федерації», – констатував Віктор Єленський.
Пам'ятник святому князю Володимиру в Києві вже понад півтора століття прикрашає схили Дніпра.
У Москві з приводу встановлення монумента більше року розгортається майже скандальна історія. Спочатку пам'ятник хотіли встановити на Воробйових горах і це викликало хвилю протестів. Деякі експерти заявили, що споруда може не лише візуально не вписатися у ландшафт Воробйових гір, але й спричинити зсуви ґрунту. Після цього московська влада запропонувала на вибір інші три можливих варіанти – Заряддя, Луб'янка і Боровицька площа. Як прогнозують експерти, зупиняться на останній пропозиції, бо мер Собянін назвав найкращим місцем для пам'ятника саме Боровицьку площу. Висота монумента сягатиме 24 метрів. Його автор – скульптор Салават Щербаков.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі