Грецька криза матиме позитивний вплив на Україну – економіст

Міністр фінансів Греції Ефклідіс Цакалотос на сесії парламенту в Афінах, 15 липня 2015 року

«Україна на тлі Греції завжди у позитивному тренді» – Качка

Київ – Західні експерти не виключають, що Україна проголосить технічний дефолт вже в кінці цього тижня. Це може статись у разі, якщо Київ не домовиться з кредиторами про реструктуризацію, про що повідомила газета Financial Times. На думку європейських експертів, криза у Греції, складні переговори Афін з кредиторами і очільниками Євросоюзу змушують українців та їхніх кредиторів пом’якшити переговорну риторику і шукати компромісних рішень. У Києві ж радять не проводити паралелей між Грецією та Україною: Греція – член Євросоюзу і єврозони, Україна – молода держава, яка перебуває у стані війни, при цьому, українці воюють проти зовнішнього агресора – Росії – і внутрішнього ворога – корупції.

Your browser doesn’t support HTML5

Грецька криза матиме позитивний вплив на Україну – економіст

Міністр фінансів Наталя Яресько порадила українцям не порівнювати грецьку кризу з кризою українською, оскільки ці дві кризи абсолютно не подібні. Про це Яресько заявила у розмові з українськими журналістами.

Греція відмовляється від усіх структурних реформ, Україна ж повністю підтримує і виконує реформи
Наталя Яресько

Наталя Яресько

​«Ситуація у Греції зовсім інша. Греція – це частина єврозони, відтак країна не має своєї монетарної політики, тому що пов’язана з євро. По-друге, Греція відмовляється від усіх структурних реформ і вона не (співпрацює – ред.) з Міжнародним валютним фондом… Україна ж на сьогоднішній день повністю підтримує і виконує реформи», – відзначила міністр.

Українські експерти з нею згодні, ба більше – на їхню думку, грецька криза матиме здебільшого позитивний вплив на Україну. Керівник Українського медіа-центру реформ, один з авторів економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Тарас Качка вважає, що грецька криза – це своєрідний досвід для України, як для її політичних інституцій, так і для громадянського суспільства. До того ж, на думку експерта, нинішня ситуація у Греції вчить Україну, що треба бути налаштованими на реформи.

Ципрас сказав, що він не вірить у «цей рецепт», себто у реформування. В Україні – абсолютно протилежний підхід!
Тарас Качка
Грецька криза – це не лише питання тактичних помилок, це питання і стратегічних помилок. Греція у своєму бажанні жити своїм життям, можливо, зробила помилку, увійшовши в Євросоюз і у зону євро
Тарас Качка

«Ми постійно наголошуємо, що Україна, на відміну від Греції, прагне реформ. І, до речі, дуже симптоматично, що глава грецького уряду Ципрас після схвалення пакету допомоги для реформ сказав, що він не вірить у «цей рецепт», себто у реформування. В Україні – абсолютно протилежний підхід! Думаю, нас (Україну і Грецію – ред.) будуть досить довгий час порівнювати, і добре те, що Україна на тлі Греції завжди є у позитивному ключі, позитивному тренді. І ще нам треба зрозуміти, що грецька криза – це не лише питання тактичних помилок, це питання і стратегічних помилок. Тому що той факт, що Греція у своєму бажанні жити своїм життям, можливо, зробила помилку, увійшовши в Євросоюз і у зону євро», – зазначив Качка у розмові з Радіо Свобода.

Це приклад для кредиторів, що з кризовими країнами треба йти на компроміси – Новак

Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський радить не порівнювати грецьку кризу з кризою в Україні. Грецька криза – це криза всієї економіки, яка почалася з фінансового сектору, борги перед зовнішніми інвесторами має як держава, так і приватний бізнес у Греції. В Україні ж криза пов’язана з особливостями економіки, наголосив фахівець.

Щодо ситуації в Україні, то так, ми маємо кризу. Але це криза не зовсім фінансова
Ігор Бураковський

«Ключова проблема у тому, що Греція має надзвичайно високий рівень державного боргу, але, з іншого боку, великі борги також мають і приватні фінансові інституції. Фактично, країна упродовж тривалого часу жила не за своїми можливостями, запозичувала гроші. Врешті-решт, це все закінчилось тим, що економіка не працює, реформи не здійснювались, борг не обслуговувався. Щодо ситуації в Україні, то так, ми маємо кризу. Але це криза не зовсім фінансова, пов’язана з циклічними коливаннями економіки», – зазначив Бураковський у розмові з журналістами «5 каналу».

Тим часом, голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що криза у Греції – приклад для кредиторів, як треба працювати «з кризовими країнами». Експерт також радить владі використати грецьку кризу, щоб привабити в Україну інвесторів, які раніше планували вкласти кошти у грецьку економіку, але криза у цій державі змінила їхні плани.

ЄС тепер буде інтенсивніше шукати можливості для розширення єврозони для того, щоб загасити негатив грецьких подій. І тут Україна може бути в межах їхніх інтересів
Андрій Новак

Андрій Новак

«Це приклад для кредиторів, що з кризовими країнами не варто працювати з жорсткими умовами, а треба йти на компроміси. До того ж, ЄС тепер буде інтенсивніше шукати можливості для розширення єврозони для того, щоб загасити негатив грецьких подій. І тут Україна може бути в межах їхніх інтересів. А також це приклад для української політичної еліти, що внаслідок неефективної фінансової політики наші посадовці можуть позбутися політичного майбутнього за прикладом відставок у Греції», – написав Новак у соціальних мережах.

Росія «рубає вікно в Європу» через Грецію?

Ще одна з причин уваги і Євросоюзу, і України до грецької кризи – це, як мінімум, лояльність Афін до російської політики і спроб Кремля посилити тиск на ЄС саме через Грецію. В Євросоюзі ситуацію прокоментували журналістам коротко: «З цікавістю стежимо, як Росія заново «прорубує вікно в Європу». На цей раз – через Афіни».

Для України симпатії греків до Росії – також не новина, тож українські експерти вважають, що за нинішніх умов парламент Греції навряд чи поспішатиме з ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Київський політолог Олексій Гарань вважає, що це свідчить саме про вплив проросійського лобі у Греції.

Не чекають у політичних і дипломатичних колах України і на активну підтримку скасування віз для українців з боку Афін, каже у розмові з Радіо Свобода екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він також вважає, що серед причин грецької кризи можна побачити й інертність європейської бюрократичної машини.

Європейським колегам давно треба було, так би мовити, відкрити очі й уважно придивитись до того, що діється у Греції
Володимир Огризко

Володимир Огризко

«Події у Греції, на мою думку, засвідчили, що немає нічого раз і назавжди даного. Працювати треба завжди, і це те, що і має робити кожна країна. Європейським колегам давно треба було, так би мовити, відкрити очі й уважно придивитись до того, що діється у Греції. На жаль, свою роль зіграла й інерція щодо ухвалення політичних рішень. Результат – цей затяжний стрибок у прірву, який нині виконує Греція з популістським урядом на чолі з Ципрасом. Це серйозний виклик для європейців та європейської єдності», – додав Огризко.

На думку експерта, ЄС зробить усе можливе, щоб зберегти свою цілісність, а з іншого боку – контролюватиме дії грецького уряду, щоб надана фінансова допомога пішла на розвиток і щоб Греція розпочала реформи.

Українці ж повинні на прикладі Греції зрозуміти, що популізм і корупція, як і брак реформ, штовхають країну на дно, знижують рівень та якість життя громадян і призводять до кризи довіри у стосунках між владою і громадою, зазначив Огризко.