Наміри «Правого сектору» є небезпечними для української державності – політтехнолог

«Правий сектор» заявляє про намір провести Всеукраїнський референдум, на який будуть винесені чотири запитання: недовіра чинній владі; війна, яку веде Росія проти України, повинна бути визнана війною, а не АТО; повна блокада окупованих територій; легалізація добровольчого українського корпусу та інших добровольчих підрозділів відповідно до чинного законодавства. Такі заяви є небезпечними для української державності і може вплинути на результат місцевих виборів, сказала в ефірі Радіо Свобода політтехнолог Катерина Одарченко, але додала, що правоохоронцям у цій ситуації не треба тиснути на добровольчий рух.

Наміри «Правого сектору» є небезпечними для української державності – політтехнолог

Про намір провести референдум заявив лідер «Правого сектору», народний депутат Дмитро Ярош під час віче, що відбулося на Майдані Незалежності у Києві 21 липня і у якому взяли участь кілька тисяч людей. В регіонах оперативні штаби, які займатимуться підготовкою до проведення референдуму, за словами Яроша, почнуть працювати з 22-го липня. Рішення про референдум члени «Правого сектору» ухвалили на надзвичайному з’їзді руху, що відбувся у Києві.

«Правий сектор» розпочинає новий етап української революції – Ярош

«Перше – недовіра влади. Друге – ми вимагаємо, щоб нарешті війна, яка ведеться Росією проти України, була визнана війною, а не АТО. І тут своє слово має сказати народ. Третє – ми виступаємо за повну блокаду окупованих територій. Четверте – ми просимо підтримки в народу в тому, щоб легалізувати ДУК і інші добровольчі підрозділи згідно українського законодавства», – заявив народни депутат і лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош.

Окрім того, на з’їзді ухвалили рішення про перейменування руху. Відтепер офіційною назвою організації буде – національно-визвольний рух «Правий сектор». Також Дмитро Ярош зазначив, що бійці не підуть на силове вирішення конфлікту, і жодних штурмів абмінбудівель чекати не варто.

Віче «Правого сектору» на майдані Незалежності

– Отже, пані Одарченко, Ви підтримуєте вимогу «Правого сектору» щодо проведення Всеукраїнського референдуму з такими запитаннями?

Політтехнолог Катерина Одарченко

– Як політтехнолог я можу сказати, що це досить небезпечні тези, будуть вони озвучені від пана Яроша і його організації (яка тепер буде іменуватися «національно-визвольним рухом», тобто вони йдуть більше в цей вектор, а не створення політичної сили) чи ці тези були б озвучені іншим рухом.

В чому я тут вбачаю небезпеку? По-перше, в тому що «Правий сектор» абсолютно чітко розуміючи, що не отримають надзвичайно великої підтримки в демократичній формі народного волевиявлення, тобто на місцевих виборах, вирішили не брати участь, у той самий час пропонують провести референдум або плебісцит по питаннях, які в принципі стосуються української державності. І як би ми не хотіли того, як би нам подобалися чи не подобалися мінські домовленості, які визнані дипломатичним світом, які визнані навіть країною-агресором, частково (ми все таки всім світом тиснемо на Росію, щоб вона їх виконувала), то зараз розхитування цього нашого корабля, на якому ми спільно пливемо є не досить правильним. Не досить правильним є говорити при наших нинішніх електоральних настроях: давайте будемо висловлювати недовіру всім гілкам влади. Це відповідно порушує конституційні засади, порушує засади державності і це не є прямою формою волевиявлення.

За новим законом «Про всеукраїнський референдум», який був ухвалений у 2012 році, прописані досить поки що теоретичні, але правильні речі. І там якраз є пункти, які стосуються конституційності того чи іншого питання, яке ця ініціативна група, ці збори, на яких має бути від 2 тисяч людей (власне, цими зборами може бути і мобілізація прихильників «Правого сектору»), може виноситися на референдум.

По-друге, ця акція буде проводитися під час кампанії на місцевих виборах. І ця акція безумовно пов’язана з органом Центральної виборчої комісії, тобто по суті цей процес є паралельним з надзвичайно важливими в нашому нелінійному, неідеальному, але в правильному демократичному русі до створення нормальних державних інституцій, проведення реформ, боротьби з корупцією, боротьби з великим олігархічним капіталом. Його не можна порушувати такими в дечому правильними, в дечому радикальними, але все ж таки досить небезпечними для української державності заявами.

– Якщо все ж таки такі заяви є небезпечними, як Ви сказали, чи має бути, на Ваш погляд, реакція президента Порошенка та правоохоронців на вимоги «Правого Сектору»?

– Насправді тут цього й чекають. Адже, якщо ми пам’ятаємо, така стратегія, ініціація проведення референдуму вже була використана в українській історії. Ініціативну групу збирала і партія «Батьківщина» з приводу питань, які в той час турбували українців, але, оскільки процедура була неідеальною, референдум не був проведений.

Безумовно, тут не потрібно тиснути з боку правоохоронних органів на таких рух як «Правий сектор», бо по суті там багато людей, які дійсно є героями України, які дійсно були на початку добровольчих рухів, які й нині захищають Україну. Але потрібно з боку держави починати риторику, яка є абсолютно зрозумілою, яка безумовно буде справедливою – про те, що народ дійсно має право на безпосереднє народовладдя, це є конституційне право, але, будь ласка, давайте будемо реалізовувати це в рамках нинішньої ситуації і політичної доцільності. Це можуть бути акції. Це може бути спостереження за діяльністю влади і народних депутатів. Це можуть бути моніторингові місії. Співпраця з Європою. Ситуація, коли «Правий сектор» подає своє бачення реформ і розвитку країни. Але це має бути позиція конструктивна, а не деструктивна. І я думаю, що більшість виборців це буде розуміти і буде це сприймати, тому що в самому «Правому секторі» теж є поважні народні депутати. А боротися з самими собою це є не надто правильно і не надто конструктивно. У той же час експертне середовище теж буде виголошувати тези, що боротьба проти всього, тобто проти всіх гілок влади, працює подібно Дарту Вейдеру, тобто вона знижує явку на місцевих виборах, яка й так прогнозується бути не надто великою і це теж не є надто добре для демократичних процесів. Але силовий спрортив це неправильно.