Увага багатьох в Україні нині прикута до російської опозиційної діячки Марії Гайдар, яка може стати одним із керівників Одещини. У понеділок, 20 липня, вона пояснювала свої погляди журналістам у Києві. Марія Гайдар визнала Крим українським, війну на сході – війною Росії з Україною, анексію Криму – незаконною, а Росію – агресором у війні із Грузією 2008 року. Вона також заявила, що не хоче відмовлятися від російського громадянства, але готова йти законним шляхом, щоб стати державним посадовцем в Україні. У тому числі, готова прийняти українське громадянство.
Your browser doesn’t support HTML5
Голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі запропонував Марії Гайдар обійняти посаду заступника з соціальних питань. На схожій посаді вона, економіст за фахом і дочка колишнього російського прем’єра Єгора Гайдара, працювала від 2009 по 2011 рік у Кіровській області Росії. Втім, за словами Гайдар, державна посада в Україні для неї не є принциповою, вона може допомагати Саакашвілі та Одеському регіону як радник або консультант.
В інтерв’ю Радіо Свобода Марія Гайдар розповіла про свій російський досвід, бачення соціальних проблем Одеської області та шляхи їхнього вирішення.
– Чи можуть проекти, які Ви реалізовували в Кіровській області, бути застосовані в Одеському регіоні?
В Одеській області можна більш активно залучати світові практики, тому що регіон більш відкритий до світу. Тут можна зробити багато з того, що було неможливо в Росії
– Може бути застосований не лише Кіровський, а й світовий досвід. Наприклад, я реалізовувала там проект Світового банку з підтримки місцевих громад, і він працює й понині. Взагалі, в Кіровській області в його рамках було реалізовано близько тисячі ініціатив. Ці ініціативи люди обирають самі і збирають на їх реалізацію гроші. Завдяки цьому вдалося вирішити місцеві проблеми, зокрема дороги, тротуари, дитячі майданчики, вуличне освітлення тощо. Все це люди отримували не від держави як зазвичай, а обирали в результаті зборів громадян та власного рішення.
Ось такі проекти можна реалізовувати, можна скористатись цим досвідом. Але взагалі в Одеській області можна активніше залучати світові практики, тому що регіон більш відкритий до світу, ніж Кіров. Тут можна зробити багато з того, що було неможливо в Росії.
– Яку проблему в соціальній сфері Одеській області Ви вважаєте головною? Крім переселенців.
За документами громадяни мають отримувати від держави дуже багато, але на практиці вони не можуть навіть потрапити на прийом до лікаря
– Звісно, корупція. А також бар’єри і відсутність чесності та ясності у багатьох питаннях. За документами, громадяни мають отримувати від держави дуже багато, але на практиці вони не можуть навіть потрапити на прийом до лікаря чи отримати пільгові ліки. Держава має чітко розуміти, що вона може надати громадянам, і мати для цього відповідне фінансування. А якщо держава не може чогось забезпечити, не треба цього обіцяти.
Це питання чесності й відкритості. Навіть зараз інформація про надання цих послуг настільки закрита і несистематизована, що кошти дуже важко контролювати.
– Чи чекає Одеську область зменшення пільг?
Я за адресну соціальну допомогу – треба допомагати тим, хто насправді бідує. Притому допомагати їм таким чином, щоб пізніше вони могли самі покращити своє становище
– Про це зарано говорити, є все ж таки питання українського законодавства. Особисто я за адресну соціальну допомогу – треба допомагати тим, хто насправді бідує. Притому допомагати їм таким чином, щоб пізніше вони могли самі покращити своє становище. Я вважаю, що в цьому напрямку робиться недостатньо. Будемо дивитися, наскільки можливо виправити цю ситуацію в межах українського законодавства.
– У Росії закони з цієї сфери гнучкіші?
– Абсолютно ні. У нас загальне негативне минуле, а виходячи з сучасної російської практики, там також беруть на себе обов’язки, які не можна виконати, потім розмивають допомогу і врешті-решт вона не доходить до тих, хто насправді її потребує.
– Нещодавно Радіо Свобода повідомляло про 66-мільйонну заборгованість держави перед санаторіями на Одещині, де майже рік мешкають переселенці, зокрема переселенці-інваліди. Чи буде держава компенсувати ці борги санаторіям?
Щодо переселенців – треба вирішувати, що з ними робити завтра. Це гостріша проблема
– Треба розділити дві проблеми: по-перше, борги перед санаторіями, а по-друге, самі переселенці. Вирішити їх разом неможливо. Звісно, борги треба якось компенсувати, але як саме, будемо думати. Наразі я не знаю, які домовленості були із санаторіями, що їм обіцяли. Щодо переселенців – треба вирішувати, що з ними робити завтра. Це, як на мене, гостріша проблема.
Такі проблеми дуже люблять пригальмовувати, тому що їх дуже важко вирішувати. Із кожним днем накопичуються обіцянки, і працювати із такими людьми стає все складніше. Нам зараз требо повернути їхню довіру і запропонувати зрозумілий план.
– Програми з соціального житла? Програми з працевлаштування?
– Звісно. Діти мають ходити до шкіл та дитячих садків, де мають передбачити для них місця. Треба перевірити стан усіх дітей-інвалідів, мабуть, можна комусь із них допомогти, зробити якусь операцію, відправити на лікування чи реабілітацію.
Усі проблеми треба вирішувати від родини до родини. Вони можуть потребувати не лише квартири чи грошей – комусь потрібна робота, комусь місце в дитячому садку, комусь медична допомога. Якщо це люди похилого віку, їм можна надати соціального працівника, вони ж, за законом, тепер є, отримують зарплату і мають допомагати.
Усі проблеми треба розбивати і по пунктах вирішувати, щоб у людей було розуміння майбутнього. Щоб вони могли своє життя якось планувати.
На цю ж тему:
Марія Гайдар: Росія воює з Україною
Вона також зазначила, що Крим був незаконно анексований Росією і має бути повернутий у склад України далі
Дочки реформаторів залишають Росію
Російська влада все більше і більше складається з пройдисвітів – це і є причина нинішнього тяжкого становища. І причина війни – теж далі