Імідж твердої руки Москаль поєднує із вмінням домовлятися – політолог

Переведення Геннадія Москаля з посади голови Луганської військово-цивільної адміністрації на посаду голови Закарпатської облдержадміністрації свідчить про брак фахівців-управлінців, які могли б керувати кризовими регіонами. Водночас, такі призначення свідчать про визнання за цим міліцейським генералом здібностей досвідченого керівника та антикризового менеджера. Про особливості кар’єрного зростання та стилю керівництва Геннадія Москаля Радіо Свобода розповів політолог Кость Бондаренко.

Імідж твердої руки Москаль поєднує із вмінням домовлятися – політолог

Кость Бондаренко

​– Як пояснити таку кадрову політику, коли керівника найсхіднішого регіону перекидають на найзахідніший?

– У Петра Олексійовича така невелика лава запасних, що доводиться тасувати колоду, перекидаючи людей з однієї області на іншу.

– З чого починалося сходження Геннадія Москаля до вищих управлінських щаблів?

– Він – виходець із так званого буковинського клану, який формувався ще на початку 1990-х років, не в останню чергу під впливом середовища СДПУ(о). Це – десь та сама група, яка свого часу породила і нині вже покійного Олександра Зінченка (колишній перший віце-спікер та голова президентського секретаріату) і чинного прем’єра Арсенія Яценюка та цілу низку інших політиків.

Поштовх йому дали ті процеси, які відбувалися в західній Україні, зокрема і в Чернівецькій області, в 1990-і роки – пов’язані із первісним накопиченням капіталу; спершу – протистоянням, а потім – зрощенням правоохоронних органів із неформальними бізнес-структурами.

– А чим він запам’ятався за часів Кучми?

– Він перебував на різних посадах у міліцейський ієрархії, очолюючи обласні управління внутрішніх справ у Чернівцях, у Криму… До речі, коли влітку 2001 року тоді вже екс-прем’єр Віктор Ющенко піднімався на Говерлу, Геннадій Москаль – на той час губернатор Закарпатської області – пригрозив головам районних адміністрацій Закарпатської області звільненням, якщо дізнається, що ті піднімалися разом із ним.

Геннадій Москаль завжди демонстрував, що він є доволі жорстким політиком. Відповідно, сама оця жорсткість створювала певний ореол, створювала імідж твердої руки. Хоча, насправді, імідж і реалії доволі часто розходилися. Журналісти дуже люблять Москаля, бо він не лізе за словом у кишеню, простий і відвертий, вміє себе подати. Тому довкола Москаля створене таке позитивне інформаційне поле.

– У Закарпатті Москаль вже очолював і міліцію, і облдержадміністрацію. Як у ті часи складалися його відносини із місцевими кланами?

– Він намагався збалансувати інтереси цих кланів. У будь-якому випадку, я не думаю, що Москаль конфліктуватиме із Ланьо, Балогою чи ще із кимось. Думаю, він буде вибудовувати політику, яка на показ буде жорсткою, але водночас він домовлятиметься і з одними, і з іншими. Він людина доволі компромісна у житті, але натомість у нього багато є такого наносного і піарівського.

На цю ж тему: