(Рубрика «Точка зору»)
Російська влада ніяк не може вирішити, де встановити пам’ятник київському князю Володимиру. Після окупації Криму та проголошення анексованого півострова місцем особливої духовності образ Володимира-хрестителя став одним із основних в російській пропаганді, його неодноразово використовував у своїх промовах Володимир Путін.
Деякі спостерігачі, особисто знайомі з російським президентом, розповідали мені, що він асоціює себе з князем Володимиром і вважає, що повинен увійти в історію як «новий хреститель» і «збирач російських земель».
Проект пам’ятника князю Володимиру, який хочуть встановити у Москві
Путіну з його відразою до Заходу не підходять образи Петра І і Катерини ІІ, проте Володимир – швидше міфічний, ніж історичний персонаж – залишає величезне поле для фантазій російського президента. І, до речі, розробка образу Володимира почалася ще до Криму. Російська влада ініціювала написання книг, підготовку фільмів і навіть мультфільму. Головна ідея: Володимир – це російський князь. До України він ніякого стосунку не має. А те, що княжив у Києві, так що тут дивного? Київ – це і є Росія.
Зображення князя Київського Володимира Великого із тризубом на золотій монеті власного карбування. Правління 978–1015 роки.
Доказом цього історичного божевілля повинен був стати грандіозний пам’ятник князю на Воробйових горах в Москві. Пам’ятник повинен був підніматися над містом і нагадувати його жителям не тільки про князя, а й про його наступника. Цей проект особливо подобався Путіну. Він дуже схожий на проект Сталіна, який дав завдання знести Храм Христа Спасителя і побудувати на його місці Палац Рад із грандіозною фігурою іншого Володимира – Леніна. Ленін мав підніматися над Москвою і нагадувати її жителям про тріумф більшовизму і наступника Леніна – Йосипа Сталіна.
Але, як і Сталіна, Путіна з його запаморочливими архітектурними планами чекала невдача. З’ясувалося, що пам’ятник князю просто знищить Воробйові гори. Із того часу князь Володимир бродить по Москві і ніде не може знайти собі місця. Пропозиції надходять одна за іншою, прихильники пам’ятника на Воробйових горах дорікають прихильників перенесення зрадою, прихильники перенесення не можуть вирішити, де бути князю – в центрі або на околиці... Отже, війна в розпалі – а рішення немає.
І дивуватися цьому не доводиться: князь – чужий у цьому галасливому хаотичному євразійському мегаполісі, який не має ніякої схожості з його рідним Києвом. Як і багато інших українців, князь Володимир може бути в цьому місті тільки безпритульником – навіть якщо шанувальники Володимира Путіна і імперської ідеї зрештою змусять його піднятися на п’єдестал.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції