Міжнародні експерти занепокоєні тим, який вплив на світову безпеку могла б мати порязка України у конфлікті з Росією. Економісти, дипломати та журналісти нагадують: без комплексної політичної та фінансової підтримки ослаблений війною Київ не зможе ні продовжити реформи, ні утримувати Кремль від наступу.
Економіст Андерс Ослунд у статті для організації Project Syndicate підрахував збитки, яких зазнала українська економіка від початку конфлікту з Росією.
Зокрема, пише експерт, втрата анексованого Криму у березні 2014 року коштувала державі 4% ВВП. Окупація Донбасу – 7% ВВП, ще 3% ВВП втрачено через відтік інвестицій – бізнес боїться вкладати гроші в країну, на території якої точиться війна.
Ще на 7% зменшився ВВП через скорочення обсягів торгівлі між Україною та Росією.
Окрім того, говорить експерт, Україна змушена «латати дірки», які залишає Кремль на її території: понад шість тисяч громадян загинули, десятки тисяч – поранені і ще 1,3 мільйона людей втратили домівки.
Ослунд зазначає, що економічна ситуація в Україні «дивовижним чином» призупинила падіння та стабілізувалась. Утім, наголошує економіст, держава досі потребує фінансової підтримки Заходу, адже Україна є «жертвою, а не злочинцем». Його «фінансовий рецепт» для ЄС та США: надати Києву додатковий кредит на 10 мільярдів доларів для стабілізації гривні та наповнення резервів. Водночас, резюмує Ослунд, слід не лише продовжити, але й поглибити санкції проти лідера Росії Володимира Путіна та його найближчого оточення.
Європа не «бачить», що, якщо Греція вийде з Єврозони, а Україна перестане отримувати фінансову та політичну підтримку Заходу – це стане загрозою для світової безпеки. На цьому наполягає експерт із питань безпеки Європейського центру Карнеґі Джуді Демсі на сайті Carnegie Europe. Ослаблення Греції, говорить вона, «вдарить» по західних країнах Балтії, у першу чергу.
Що стосується України, то, на думку Демсі, позиція Європи «має бути однозначною»:
«Європа повинна допомогти Україні стати стабільною та підтримати започатковані Києвом реформи. Без реформ державних органів Україна не позбудеться корупції та впливу олігархів, які опираються реформам та розхитують демократію. Росія лише виграє від того, що Україна залишиться нереформованою», – пише експерт.
Гуманітарна криза стоїть на порозі Євросоюзу, застерігає європейський комісар із питань гуманітарної допомоги та управління в кризових ситуаціях Єврокомісії Христос Стіліанідес у матеріалі для The Guardian. Автор пише, що 2,2 мільйона українців стали вимушеними переселенцями внаслідок бойових дій. Аби побачити, в яких умовах живуть ті, хто залишився жити на сході держави, Христос Стіліанідес вдруге за рік поїхав на Донбас.
Євросоюз, пише автор, найчастіше допомагає долати гуманітарну кризу в Україні, перераховуючи цільові кошти. Хоч це і менш наочно, аніж гуманітарні вантажі, додає Стіліанідес, утім ефективніше для вирішення побутових проблем.
«Міжнародна спільнота має посилити допомогу, допомогу слід надсилати на конкретні потреби, уникаючи політичного підтексту. Таким чином можна бути впевненими, що ми підтримали найвразливіших людей, незважаючи на те, на якій території вони живуть», – пише єврокомісар.
Стіліанідес наголошує, що усунення гуманітарної кризи на сході Україні має йти пліч-о-пліч із підтримкою Мінських угод.