Конфлікт на сході України вже став частиною реальності для всіх українців, і митці просто не можуть ігнорувати цю тему у своїх творах. Саме таку думку одноголосно висловили учасники мистецької дискусії, що відбулася в Одесі. Художник Олександр Ройтбурд, письменник Сергій Жадан та поет Борис Херсонський поділилися своїм баченням розвитку мистецтва у країні, де відбувається війна.
Обговорюючи тему розвитку культури в Україні, митці погодилися, що зараз мистецтво не так виховує чи навчає, як ставить незручні запитання, і часто цим комусь заважає. На думку Сергія Жадана, якщо в ситуації, у якій ми зараз перебуваємо, не буде гуманітарної складової, не буде тих, хто ставить незручні запитання, то українці будуть слухати лише популістів.
Уся інформація, яка є незручною, йде більшою мірою з культурного сектораСергій Жадан
«Зараз уся інформація, яка є незручною, яка іде врозріз з офіційною, яка примушує думати, йде більшою мірою з культурного сектора. І саме через це культура повинна бути!» – наголошує письменник.
Жадан переконаний, що не помічати цю війну вже неможливо. І мистецтво на неї вже відреагувало. Проте, першу хвилю так званої «ура-патріотичної літератури» письменник оцінює як надзвичайно заангажовану. Але він упевнений, що саме після цього слід чекати на щось вартісне та глибоке.
Your browser doesn’t support HTML5
Тим часом, поет Борис Херсонський зауважив, що творення культури, на відміну від війни, є неперервним процесом, тому для мистецтва такий конфлікт завжди стає частиною реальності. За його оцінкою, культура не дуже виграє від оспівування перемог, співчуття з приводу поразок, мабуть, було б більш продуктивним.
Я не думаю, що це аморально – творити в такий часБорис Херсонський
«Для мене те, що зараз відбувається, не є гальмуванням процесу писання творів. Я не думаю, що це аморально – творити в такий час. Бо коли гармати звучать, музи не мовчать, вони повинні кричати, щоб гармати не було чути так голосно», – говорить Херсонський.
Художник Олександр Ройтбурд, відповідаючи на запитання про роль митця у розвитку культури, запевнив, що митець нікому нічого не повинен. За своєю природою, художник не має ані критикувати владу, ані ставати їй на службу, тому що це не є частиною його професії.
Я проти надмірної ангажованості, це заважає мистецтву. Проте, коли народна революція скинула режим, за який весь той час було мені особисто соромно, як громадянин я не міг цьому не радітиОлександра Ройтбурд
«Крім того, що кожен з нас художник, він ще й громадянин. Як художник я не повинен мати певних ідеологічних упереджень, але як людина я їх маю. Я проти надмірної ангажованості, це заважає власне мистецтву. Проте, коли народна революція скинула режим, за який весь той час було мені особисто соромно, як громадянин я не міг цьому не радіти», – каже художник.
Також Ройтбурт навів приклад Держави Ізраїль, яка у стані такої «дивної» війни живе практично з дня свого заснування. Там це стало частиною реальності та припинило бути приводом для постійної паніки. Мешканці Ізраїлю змогли налагодити мирне життя з поправкою на війну. Художник вважає, що це та модель, до якої українцям зараз варто придивитися.
На думку митців, у країні, яка роками не мала адекватної політики у гуманітарному секторі, культура заміщається іншими речами, такими як кримінал, корупція тощо. Українці це бачать на власному прикладі, і у цьому полягає основна небезпека, вважають письменники.
Учасники дискусії спрогнозували, що найближчим часом мистецтво буде триматися переважно на ініціативах громадськості, адже навряд держава буде регулярно організовувати повноцінні культурні ініціативи замість того, щоб, наприклад, купити БТРи для потреб фронту. Проте, така ситуація сприяє тому, що поступово розвивається потужне культурне середовище, яке функціонує за власними законами розвитку та фінансування.