Щоб завоювати довіру громадян, польській поліції знадобилося 10 років

Варшава – Тільки 6,5 відсотків поляків вважають, що злочинність, насилля чи вандалізм – це проблема, яка стосується місця їхнього проживання. За даними Євростату, тобто офіційної статистики ЄС, це один із найкращих показників у Європі. Серед європейських народів більш безпечно в своїй околиці почуваються тільки хорвати. Тим часом, польські соціологи звертають увагу на те, що за останні роки удвічі знизився рівень недовіри до поліції. Переважна більшість населення країни добре оцінює діяльність цієї служби. У самій польській поліції згадують, що так було не завжди. Позитивні зміни, які зміцнили почуття безпеки пересічного поляка, – це наслідок тривалих і копітких реформ силових структур, що розпочалися 25 років тому.

Присяга польських поліцейських

Щоб завоювати довіру громадян, польській поліції знадобилося 10 років

Соціолог Катажина Ковальчик з Центру досліджень громадської думки вивчає зміни в настроях польського суспільства, що відбулися протягом понад 20 років. Вона каже, що помітне покращення показників відчуття безпеки поляків соціологи зареєстрували через 2-3 роки після вступу Польщі у ЄС.

«У 90-ті роки понад 70 відсотків поляків твердили, що Польща не є безпечною країною. У 2003 році таких було 60 відсотків. Інакше кажучи, якщо на початку 90-х років тільки 20 відсотків поляків твердили, що в своїй країні вони почувають себе у безпеці, то в 2003-му цей показник збільшився до 30 відсотків. Натомість сьогодні понад 70 відсотків громадян Польщі твердять, що Польща є країною, в якій вони почуваються безпечно», – розповіла соціолог.

Поліцейські забезпечують порядок під час музичного фестивалю

Катажина Ковальчик говорить, що водночас зі зростанням показників почуття безпеки польські соціологи реєстрували зміни у ставленні суспільства до поліції.

«У 1990-ті роки приблизно 40 відсотків поляків погано оцінювали діяльність поліції, а сьогодні таких наполовину менше – приблизно 20 відсотків. Натомість, переважна більшість поляків добре оцінює діяльність поліції», – зазначила соціолог.

Польські політики та представники силових структур вважають, що такі зміни на краще – результат реформ, які розпочалися ще 25 років тому. У 1990 році Сейм ухвалив закон про поліцію. На хвилі демократичних перетворень нова польска влада перетворила міліцію на поліцію. Проте, наголошують у Польщі, в міліції, яка була апаратом комуністичних репресій, змінилася не тільки назва. Про це говорить Ґжеґож Карпінський, віце-міністр внутрішніх справ Польщі.

«25 років тому Сейм ухвалив Закон «Про про поліцію», який мав виконати три завдання: пристосувати діяльність цієї установи до принципів демократичної правової держави, деполітизувати цю структуру й впровадити цивільний нагляд за її функціонуванням, тобто зробити з неї інститут, який служитиме безпеці й публічному порядку», – пояснює віце-міністр.

Поліцейський-хабарник негайно втрачає місце праці і всі привілеї

Речник Головної комендатури поліції Маріуш Соколовський каже, що для того, аби здобути довіру громадян, польським поліцейським потрібно було 10 років. За його словами, суспільство довго призвичаювалося до того, що поліція це вже не та структура, яка в комуністичні часи придушувала робітничі страйки чи розганяла мітинги опозиції.

Тож іще тривалий час пересічні поляки ставилися до поліцейських із недовірою. Бар’єр суспільної недовіри, каже Соколовський, вдалося подолати правильною інформаційною політикою. Він пояснює: «Ми зробили ставку на відкритість у відносинах із засобами масової інформації, на відкритість поліції. Тобто ми почали пояснювати те, що робимо і навіщо ми це робимо. Ми не ховали голову в пісок, не обманювали громадську думку, тільки пояснювали, чому поліція робить так, а не інакше. Ми пояснювали через ЗМІ, чому доходить до складних ситуацій, якщо ж помилка була з нашого боку, ми виходили й говорили, чому сталася така помилка. І все це варто було робити, тому що сьогодні поліція є однією з найкраще оцінюваних установ, фактично, після ЗМІ та президента – це наступна установа, яка має найвищий рівень оцінки з боку суспільства».

Кінна поліція

Соколовський говорить, що болючою проблемою в польській поліції на початку 1990-х була корупція. Її долали жорстким внутрішнім контролем і покараннями. Речник розповідає: «Було створено систему внутрішнього контролю.У Польщі нема іншої державної структури, яка мала б настільки розгалужену систему внутрішнього контролю. Крім цього, було створене бюро внутрішніх справ, інакше кажучи, поліція в поліції, яка займається тими поліцейськими, які скоюють злочини, наприклад, беруть хабарі чи, інакше кажучи, відкидають ідеали праці в поліції».

Як розповів Соколовський, у Польщі поліцейського-хабарника негайно звільняють з роботи, причому, він втрачає всі набуті на службі права – зокрема, право на пенсію поліцейського, право на службове помешкання та інші.

Важливий інструмент подолання корупції – постійний моніторинг діяльності поліцейських. «Ми самі проводимо такі заходи у поліції, які полягають у викритті тих, які може піддаватися корупційним пропозиціям. Крім цього, щодня на вулиці вирушають автомобілі, обладнані відеокамерами та звукозаписуючими присторями, які стежать за тим, чи поліцейський є чесним функціонером», – зазначив Соколовський.

Речник польскої поліції підсумовує, що за понад два десятиліття колишній корумпований апарат комуністичних репресій змінився до невпізання. Він узагальнює: «Все це варто було робити. Якщо на початку 1990-х професія поліцейського була у першій п’ятірці найбільш корумпованих професій, то сьогодні ми значно далі у цьому списку. Це не означає, що в поліції зовсім нема людей, які могли б спокуситися на якусь суму грошей, та такі люди знають, що, якщо ми про це довідаємося, то милосердя до них не буде».

Такі зміни в поліції безпосередньо впливають на рівень безпеки в державі. Соколовський каже, що 10 років тому у Польщі щодня в середньому скоювалося на 1500 злочинів більше, ніж тепер. Якщо тепер у Польщі стається приблизно 2,5 тисяч злочинів на день, то 10 років тому їх було приблизно 4 тисячі. Причому, наголошує Соколовський, майже на третину зменшилася кількість тих злочинів, які найбільше дошкуляли громадянам, тобто нападів, крадіжок та побиттів.