Київ – Восьмого липня розпочинається перший етап відбору кандидатів на посаду детективів Національного антикорупційного бюро України. Утім, експерти вже тепер висловлюють сумніви у можливій ефективності роботи цього органу. Адже вона неможлива без співпраці із майбутнім підрозділом Генпрокуратури – Спеціальною антикорупційною прокуратурою. Створення її відбувається недостатньо активно, причому на тих законодавчих нормах, які не гарантують незалежності, зауважують фахівці.
Your browser doesn’t support HTML5
В Україні почався пошук антикорупційних детективів
Загалом у першому етапі відбору, який триватиме до 17 липня, візьмуть участь близько 2000 кандидатів. Їх будуть тестувати на знання законодавчої бази. На наступних етапах відбудеться тестування загальних здібностей та психометричних характеристик. Після цього кращих претендентів за результатами тестів запросять на співбесіду. Нині відкрито 100 вакансій детективів. До роботи в антикорупційному бюро намагаються залучити якомога більше молодих людей, які раніше не працювали у системі, каже голова відомства Артем Ситник.
Я ухвалив рішення не висувати дуже високих кваліфікаційних вимог до детективів, щоб дати можливість проявити себе і молодим перспективним людямАртем Ситник
«Я ухвалив рішення не висувати дуже високих кваліфікаційних вимог до детективів, щоб дати можливість проявити себе і молодим перспективним людям. Тобто кваліфікаційні вимоги до детективів – це вища юридична освіта і два роки юридичного стажу, не обов’язково у правоохоронних органах», – повідомляє Ситник.
Артем Ситник зауважує, що учасникам антитерористичної операції та кандидатам зі знанням англійської мови, які братимуть участь у конкурсі, надаватимуть перевагу під час набору.
«Не забавки»
Але молодь буз досвіду роботи у правоохоронних органах у детективній діяльності може виявитися малоефективною, вважає адвокат Олег Мицик.
Це не забавки. Треба виявляти, збирати інформацію, мати інформаторів найвищого рівня, задокументувати, встановити таємну апаратуру у чиємусь приміщенні, виявити майно корупціонераОлег Мицик
«Це не забавки. Треба виявляти, збирати інформацію, мати інформаторів найвищого рівня, вберегти інформацію про тих інформаторів, оскільки їх на смітнику завтра виявлять, задокументувати, встановити таємну апаратуру у чиємусь приміщенні, виявити майно корупціонера, яке на інших особах, виявити рахунки в банках», – наголошує Мицик.
Утім, справжні складнощі у роботі Антикорупційного бюро можуть виникнути з інших причин, припускає один з колишніх кандидатів на посаду голови цього відомства, адвокат Микола Сірий. Він нагадує, що процесуальний супровід розслідувань має здійснювати спеціальна Антикорупційна прокуратура, створення якої відбувається надто повільно, а ухвалені парламентом норми її формування ставлять під сумнів незалежність структури від Генеральної прокуратури.
«Політична еліта відверто побоюється»
Політична еліта відверто побоюється, тому робить усе, аби формально ці органи існували, забезпечували піар, але фактично були керованими і підконтрольнимиМикола Сірий
«Паралельно з конкурсом на посаду голови Антикорупційного бюро мав відбуватися відбір і в спеціалізовану Антикорупційну прокуратуру. Політична еліта відверто побоюється, тому робить усе, аби формально ці органи існували, забезпечували піар, але фактично були керованими і підконтрольними, і не були повноцінно незалежними», – заявляє Сірий.
Змінами до закону «Про прокуратуру», нещодавно ухваленими Верховною Радою, визначено, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генпрокурору. Призначення на адміністративні посади в Антикорупційну прокуратуру також здійснюється генеральним прокурором України.