Децентралізація по-українськи: без «особливого статусу» Донбасу

Коли напередодні президент Петро Порошенко презентував проект змін до Конституції, він наголосив, що про жоден «особливий статус» для Донбасу в Конституції нема ні слова, але порядок проведення виборів на окупованих територіях досі обговорюють у колах української влади. На думку експертів, якщо депутати проголосують за децентралізацію – це стане потужною антикорупційною реформою.

Децентралізація по-українськи: без «особливого статусу» Донбасу

Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради проект змін до Конституції щодо децентралізації влади. Презентуючи зміни напередодні, президент пояснив: управління на місцях здійснюватимуть виконавчі комітети, які призначатимуться місцевими радами.

«Левову частку повноважень ми делегуємо на рівень громад, які і є первинною, базовою, головною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України, його опорною конструкцією», – сказав Порошенко.

Роботу комітетів контролюватимуть префекти – новий для України інститут, відповідальний за дотримання законів. Вони замінять звичних голів державних адміністрацій, проте призначатимуться і звільнятимуться аналогічно: указом президента за поданням Кабінету міністрів.

Утім, префекти не матимуть стосунку до бюджетних питань, лише здійснюватимуть нагляд за дотриманням законів. Наприклад, вони будуть стежити, чи є в рішеннях чи заявах місцевих голів або рад ознаки сепаратизму, або ж загроза національній безпеці. Якщо така загроза буде – перфект має відзвітувати про це президенту, який наступним кроком повинен звернутись до Конституційного суду.

Децентралізація «стане щепленням від бацили федералізації» – Порошенко

За словами президента, такі зміни до Конституції нададуть місцевій владі більше фінансової свободи за рахунок внесення змін до своїх бюджетів. Водночас, додав Порошенко, децентралізація зміцнить державу та стане «щепленням від бацили федералізації». Глава держави заявив, що свідомо хоче віддати на рівень громад багато таких повноважень і фінансів, які зараз підконтрольні президентові та уряду. Це, за словами гаранта Конституції, підтримає місцеве самоврядування і традиції, які не суперечать загальнонаціональним інтересам і Основному законові.

Петро Порошенко

Водночас, він запевнив, що це не ослабить офіційний Київ та жодним чином не загрожуватиме єдності України. Порошенко наголосив, що децентралізація не означає зменшення повноважень центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських свобод.

Окупований Донбас залишиться без «особливого статусу»

Окремим питанням на презентації змін до Конституції стали окуповані частини Донбасу, на територіях якого кроки української влади блокуються бойовиками. Порошенко наголосив, що про жоден «особливий статус для Донбасу» мова не йде. Натомість, особливості місцевого самоврядування на непідконтрольних територіях Східної України будуть визначатися відповідним законом.

«Усі подібні чутки – «від лукавого». Проект припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, що визначається окремим законом», – сказав Порошенко.

Майя Коціянчич

Раніше видання «Європейська правда» з посиланням на представництво ЄС в Україні повідомляло, що ЄС буцімто звертався до української сторони з пропозицією надати Донбасу особливий статус, не чекаючи, поки бойовики і Росія виконають перші пункти мінських домовленостей. Утім, згодом цю інформацію в Євросоюзі спростувала Майя Коціянчич, речниця верховного представника ЄС з питань закордонної політики і політики безпеки Федеріки Могеріні. «Ніяких змін у політиці ЄС немає», – зазначила Коціянчич.

Ми не можемо відбудовувати Донбас, поки там ходять бандити – Порошенко

Напередодні в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera Порошенко зазначив, що влада готова фінансувати відновлення Донбасу, коли вдасться усунути звідти бойовиків.

«Ми готові відбудовувати зруйновані міста і села, ми готові оживити банківську систему. Але ми точно не можемо це зробити, доки бандити, озброєні калашниковими, блокують наші гуманітарні вантажі, крадуть гроші, які ми доправляємо (у місцеві відділення банків – ред.), а далі використовують їх для фінансування нападів на Харків, Одесу та інші міста», – сказав президент.

Також він зауважив, що порядок проведення виборів на окупованих територіях досі обговорюють у колах української влади. Нещодавно Порошенко заявляв, що місцеві вибори на підконтрольній території України відбудуться 25 жовтня. Тим часом, сепаратистські сайти інформують, що ватажок угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним, Олександр Захарченко називає іншу дату голосування на підконтрольній йому території – 18 жовтня 2015 року. Він також додав, що готовий погодити моніторинг виборчого процесу з боку ОБСЄ в рамках контактної групи.

«Особливий статус» обговорювали для Чорнобильської зони

Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак розповідає, що в одній із версій проекту змін прописувалось: особливості самоврядування можуть запроваджуватись на окремих територіях – не лише на окупованих територіях Донбасу. Наприклад, пояснює він, це могло стосуватись Чорнобильської зони. Утім Петро Порошенко у своєму виступі не змалював це як зміну, яку закріплять у Конституції.

Юрій Ганущак

Особливістю презентованого проекту змін до Конституції є, на думку експерта, те, що вперше президент не розширює, а суттєво звужує свої повноваження. Зокрема, спосіб призначення та сфера діяльності префекта чітко прописуються, а для маневрів президента та уряду не залишається багато місця, зауважує Ганущак.

«Зараз він обмежує не лише на користь місцевого самоврядування, а на користь того, що називається «чіткі правила гри». Якщо ця реформа «піде», то вона дозволить вирішити величезний пласт проблем, починаючи з корупції. І це я ще не говорю про визволення енергії місцевого самоврядування», – говорить він.

Без реформи місцевого самоврядування, додає експерт, не можна робити реформи і в галузях охорони здоров’я, освіти чи правоохоронних органів. «Ця реформа вже навіть перезріла», – вважає він.

«Парламент може дати задній хід» – експерт

Водночас, Юрій Ганущак побоюється, що парламент «може дати задній хід», злякавшись втратити повноваження та важелі влади.

«Є загроза тому, що ця реформа буде згорнута під якимось «благим» приводом, мовляв, війна іде, не можна робити реформи, послаблюється держава. Хоча насправді, ця реформа страшенно потрібна, щоби цю війну закінчити. І перший противник цієї реформи – Володимир Путін», – додає експерт.

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, вже 17 обласних рад станом на 1 липня схвалили перспективні плани формування територій спроможних громад. Крім того, області почали процес добровільного об’єднання громад, які будуть готові вже восени обрати голову нової, об’єднаної територіальної громади.