Бойовики «очищають» Донецьк від «збоченого» мистецтва (світова преса)

Сепаратисти взялися очищати Донецьк від «збоченого» мистецтва, пише оглядач New York Times. Тим часом, поодинокі російські активісти намагаються довести присутність військ Росії в Україні, пише журналіст Agence France-Presse. А аналітик Пол Ґобл зазначає, що протести проти підвищення цін на електроенергію у Вірменії мають мало спільного з українським Майданом.

Сепаратисти взялися очищати Донецьк від «збоченого» мистецтва, пише оглядач New York Times Роберт Макі. Зокрема, культурний фонд «Ізоляція» повідомив, що сепаратисти підірвали скульптуру художника Паскаля Мартіна Таю присвячену жінкам Донбасу під назвою Make Up. Це була величезна губна помада, встановлена на заводській трубі.

«Я помітив, що завдяки мужності українських жінок, Донецьк повстав із попелу після війни», – пояснив художник свою роботу.

Після того, як новини про підрив скульптури поширилися, блогери почали порівнювати дії сепаратистів із «ДНР» з діями бойовиків «Ісламської держави», пише журналіст.

«Повстанці захопили (культурний фонд «Ізоляція» – ред.) 9 червня 2014 року. На цьому тижні директори проекту сказали, що їм «постійно повідомляють про постійне знищення мистецьких робіт, які залишилися на захопленій території». Деякі знищені роботи здали на металобрухт або використали для будівництва контрольно-пропускних пунктів у місті», – пише журналіст.

У відеоінтерв’ю, оприлюдненому минулого року, Леонід Баранов, лідер угрупування сепаратистів, яке захопило територію «Ізоляції», дивлячись на фотографії мистецьких робіт, заявив, що «це не мистецтво і не може бути мистецтвом». Він також висловив думку, що таке «збочене» мистецтво утримує молодь Донбасу від того, щоб вести здорове та продуктивне сексуальне життя, зазначає журналіст.

Поодинокі російські активісти намагаються довести присутність кремлівського війська в Україні, пише журналіст міжнародної агенції новин Agence France-Presse Макс Дєланий.

Один із цих активістів – 28-річний Руслан Левієв. За допомогою п’яти анонімних помічників, він щоденно шукає в інтернеті різноманітні докази – фотографії загиблих солдатів, інтерв’ю з їхніми родичами, тощо. Левієв сам фінансує свої розслідування і вже нераз отримував погрози через свою роботу.

«Однак, незважаючи на впевненість Левієва й інших активістів-опозиціонерів, більшість росіян не вірить їхнім доказам. Нещодавнє опитування «Левада-центру» виявило, що лише близько 20 відсотків громадян Росії вважають, що російські солдати воюють в Україні. Набагато більше, приблизно 72 відсотка, вважають, що росіяни воюють на Донбасі, але за причин нав’язаних громадськості урядом. Солдати, начебто, приєдналися до повстанців із власних переконань або за гроші», – пише журналіст.

Протести проти підвищення цін на електроенергію у Вірменії мають мало спільного з українським Майданом. Однак, російська геополітична риторика має звичку робити пророцтва, які справджуються, пише аналітик Пол Ґоубл у британській газеті Guardian.

«Багато російських аналітиків поспішили назвати єреванські протести та їхнє придушення вірменським урядом першим етапом нового Майдану – антимосковського руху, що Захід експлуатує у контексті більш широкої геополітичної боротьби», – пише Ґоубл.

Подібні інтерпретації протестів можуть перетворити незадоволення вірмен із внутрішньою політичною ситуацією на щось більше, вважає він. Натомість, Росія має зрозуміти, що протестуючі обурені не Кремлем, а структурою влади у Єревані.

«Якщо російські політики та дипломати дійдуть неправильних висновків і пов’яжуть протести з діями Держдепартаменту США, вони створять ситуацію, в якій Москва буде змушена підтримувати вірменський уряд у будь-якому випадку. Це може мати ефект, який відштовхне вірмен від своєї влади», – пише Ґоубл, посилаючись на слова російського професора Сергія Маркедонова.

Політолог Катерина Крук: «Російські тролі зайняті дискредитацією «Електричного Єревана» – «політичний Майдан у Єревані, організований США».