Роми в Україні кажуть: дискримінація переросла в расизм

Українські роми все ще залишаються найбільш вразливою та дискримінованою категорією населення. Щодня вони зазнають утисків практично у всіх сферах життя, кажуть представники ромських громад з різних областей України і просять державу не стояти осторонь їхніх проблем. Адже, не зважаючи на існування спеціальної державної стратегії інтеграції ромів в українське суспільство, яка діє з 2013 року, суттєвих змін не відбулось.

Роми в Україні: дискримінація, що переросла в расизм

В Ужгороді на території закинутого цегельного заводу троє молодиків зґвалтували 17-річну дівчину, яка до того виявилася ще й вагітною. Ця новина нещодавно вкотре сколихнула Закарпаття і підняла на поверхню тему ромів в Україні, адже гвалтівниками виявилися троє жителів ромського табору з села Концово Ужгородського району. Лідер ромської громади Ужгорода, голова Закарпатського обласного молодіжного об’єднання «Романі черхень» Мирослав Горват переконує: у ромів існує табу на зґвалтування, тому вони готові допомогти міліції знайти підозрюваних. Серед ромів схильних до злочинів – усього 3%, а потерпає від цього уся громада, додає він.

Лише зусиллями ромських громад, змінити життя цієї категорії людей і боротися зі злочинністю серед них неможливо – потрібна співпраця з місцевою та з державною владою, міліцією, наголошує чоловік. Оскільки ситуація на Закарпатті в цьому питанні «не зовсім нормальна», «расистські погляди все більше утверджуються серед людей».

«Якщо дітей не беруть в школу, бо колір шкіри не відповідає, коли лікар не приймає хвору людину, бо у неї запах не той, який повинен бути, коли на роботу не приймають, бо ром, бо буде красти… Дискримінація, як рак, росте і росте. І ця дискримінація сьогодні відкрита. Вона переросла в расизм», – емоційно перераховує проблеми Мирослав Горват.

Лідер ромської громади Ужгорода Мирослав Горват з дружиною

Про сприйняття ромів, як людей другого сорту і всіляке відторгнення їх українським суспільством свідчить і той факт, що цю чисельну громаду, а їх за неофіційними даними в Україні вже більше 200 тисяч, ні в місцевих органах, ні на обласному рівні ніхто не представляє.

«Дайте можливість ромам брати активну участь у розбудові середовища. Ми, в першу чергу, є громадянами України і хочемо жити і будувати суспільство тут, в Україні. Мої діти вчаться в школі, мої діти хочуть жити тут. У нас є унікальна мова ромська. Узаконьте її, кодифікуйте! Скільки нам ще чекати?! Дайте нам можливість брати участь у виборах, де роми будуть представляти ромські інтереси тої чи іншої області. Більше 100 тисяч лише на Закарпатті проживає», – закликає чоловік.

В Україні вже два роки повинна реалізовуватись стратегія захисту та інтеграції ромів в українське суспільство до 2020 року, яку затвердив ще Віктор Янукович у 2013 році. Втім на фінансування стратегії, як і два роки тому, держбюджет не передбачає жодної гривні. Та й взагалі, документ швидше декларативний, ніж реально дієвий, дають оцінку правозахисники. Разом з ромськими громадськими організаціями декілька місяців вони проводили моніторинг виконання цієї стратегії у шести областях (Полтавській, Черкаській, Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській) і виявили, що:

«Не було проаналізовано початковий стан проблеми, від якого й потрібно було формувати ці заходи, не було з’ясовано в якому стані перебувають роми і що треба зробити, щоб виправити ситуацію», – розповіла представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Аксана Філіпішина.

Самі винні?

Згідно з опитуванням, яке проводились серед 672 опитаних представників ромської національності, найбільшими проблемами для цих людей все ще залишаються відсутність роботи та труднощі при оформленні паспорта чи реєстрації місця проживання.

Основні проблеми, з якими стикалися роми за останні 2 роки (у % тих, хто відповідав)

Разом з тим, не менш важливою проблемою є доступ до освіти, адже чверть ромів не мають взагалі ніякої освіти.

«Не вміють читати і писати українською 23%, не можуть розмовляти і зрозуміти українську 3%. Причини не відвідування ромськими дітьми школи: немає документів, щоб віддати дитину до школи – 49%, забезпечення навчання дуже дороге – 36%. 15% ромів вважають, що дитині взагалі не потрібно навчатися», – наводиться результати опитування керівник Черкаської громадської організації «Романі рота» Володимир Бамбула.

Саме незнання української, а також загальна неосвіченість ромського населення і є головним бар’єром для інтеграції ромів в українське суспільство. На запитання «Чи плануєте ви у майбутньому отримати якусь освіту?» абсолютна більшість опитаних (89%) відповіла, що не замислювались над цим. І лише 4% ромів хочуть отримати середню освіту, а 2% – вищу.

Ступінь володіння ромами українською мовою (у % тих, хто відповідав)

Щоб виправити таку плачевну ситуацію правозахисники і представники ромських громад розробили ряд рекомендацій до місцевих і загальнодержавних структур.

«Ми рекомендуємо: запровадити моніторинг дотримання прав ромів, для чого просимо Уповноваженого Верховної Ради з прав людини створити відділ з дотримання прав національних меншин та призначити обласних ромських представників України, розробити та впровадити спрощену систему отримання ідентифікаційних документів. Генеральній прокуратурі України – посилити контроль за діяльністю правоохоронних органів щодо дотримання ними норм чинного законодавства, Міністерству внутрішніх справ – передбачити посаду представника МВС по зв’язках з ромами в місцях компактного проживання та тривалого перебування. Просимо також органи місцевого самоврядування міст і сіл запровадити інститут радника з ромських питань, а ще вжити всіх необхідних заходів для включення України до програм «Ромської декади», – перераховує пропозиції керівник громадської організації «Правозахисний ромський центр» Володимир Кондур.

Та окрім всього переліченого, роми просять і найголовніше: людського розуміння і толерантності. Адже інакше із замкнутого кола стереотипів і принижень з одного боку і крадіжок чи ґвалтувань – з іншого, Україні ще довго не вийти.

9 центрів, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню в різних регіонах України