У Дніпропетровську хочуть перевиконати закон про «декомунізацію»

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську презентували проект «топонімічної реформи», покликаний замінити радянські назви у місті на історично вмотивовані, пов’язані з визначними діячами України. За даними розробників, під дію закону «про декомунізацію» підпадають до сотні назв. Однак фактично, кажуть в комісії, змін потребуватиме набагато більше об’єктів, адже є такі вулиці, перейменовувати які закон не вимагає, однак залишати їх без змін не можна. В концепції «топонімічної реформи» місцеві історики та краєзнавці намагались врахувати історію міста і внесок у його розвиток діячів різних епох. У запропонованого підходу є чимало як прихильників, так і критиків.

У Дніпропетровську хочуть перевиконати закон про «декомунізацію»?

За два тижні роботи комісія з питань зміни топоніміки у Дніпропетровську, створена при міській раді, більш-менш дійшла згоди щодо принципів перейменування. За словами фахівців, під дію закону «про декомунізацію» фактично підпадають близько 80 вулиць, проспектів, площ, 5 районів міста, 4 житлових масиви й саме місто.

Проект «топонімічної реформи»

Однак у комісії вирішили піти далі й дотримуватись не тільки «букви», а й «духу» закону: позмінювати на нові всі назви, від яких «тхне» «совком» або імперією. Таким чином, прогнозують фахівці, роботи буде чи не вдвічі більше – до середини осені в Дніпропетровську слід замінити до двохсот назв.

До переліку тих, що потребують перейменування, потрапили вулиці Максима Горького, Героїв Сталінграда, Чекістів і ще десятки назв, змінювати які закон не вимагає. Члени комісії взялись навіть за вулицю Робочу – їм не подобається її «несолідний» статус, кажуть, користуючись нагодою, треба «перепрофілювати» на проспект.

Князі, козаки, діячі українського відродження…

Сергій Світленко

За словами одного з розробників концепції топонімічної реформи, історика Сергія Світленка, загалом же перейменування має на меті розірвати ментальний зв'язок з тоталітарним та пострадянським минулим і відродити цілу низку назв, пов’язаних з правдивою історією краю. Історик зазначає: слід нарешті відкинути імперський міф про започаткування міста російською царицею Катериною ІІ й визнати його козацьке походження. Підхід до топоніміки такий, пояснює фахівець: ближче до Дніпра нові назви вулиць будуть пов’язані з давньоруським періодом історії країни, прилеглі до центру – з козаччиною, центральні – з діячами українського відродження кінця ХVІІІ – початку ХХ століття.

Як зазначає історик, «залюднення» вулиць Дніпропетровська українськими діячами розпочнуть з найбільших магістралей: головний проспект міста Карла Маркса має носити назву Дмитра Яворницького, який тут жив і працював, прилегла до нього вулиця Леніна – ім’я Олександра Поля, підприємця й дослідника залізних руд.

Великі магістралі, вважає фахівець, гідні імен великих українців: проспект Кірова – Михайла Грушевського, вулиця Героїв Сталінграда – Богдана Хмельницького, проспект Петровського – Івана Мазепи тощо.

«Мета реформи – розробити й втілити в життя нову топонімічну модель міста мегаполіса як обласного центру сучасної України, України як незалежної і суверенної держави», – зазначив Сергій Світленко.

Кук чи Бандера?

Щодо презентованого проекту топонімічних змін уже тривають дискусії. Чи не найгостріші – щодо нових назв центрального проспекту та інших знакових вулиць, а також Набережної імені Леніна: одні фахівці пропонують «не політизувати», «дати людям відпочити» й наректи набережну просто «Наддніпрянською», інші – увіковічити в її назві кошового отамана Івана Сірка.

Олександр Харлан

Краєзнавець Олександр Харлан зазначає: розпочинаючи «топонімічну революцію», треба більше зосередитись на іменах діячів регіонального масштабу.

«Я не проти Бандери, я за. Але у нас є свій Василь Кук, який був керівником націоналістичного підпілля у Дніпропетровську майже два роки. Чому його не згадати? Якщо ми переобтяжимо наше місто діячами загальноукраїнського масштабу, це буде недоречно. У нас раніше була скрізь вулиця Леніна – від Львова до Донецька, а тепер буде вулиця Бандери? Я розумію, що це класно, це круто, але чим ми тоді відрізнятимемось від Львова чи Луцька?» – запитує краєзнавець.

Вадим Шебанов

Виконуючий обов’язки керуючого апаратом міської ради Дніпропетровська Вадим Шебанов закликає уважніше придивлятись до назв вулиць, приміром, таких, на перший погляд, нейтральних, як Українська.

«У нас є вулиця Українська. Це – імперська філософія! Подивіться під цим кутом зору. Це з Москви нам її так назвали. Я тому й хотів, щоб люди попрацювали, з різних точок зору подивились», – каже Вадим Шебанов.

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

Лондонська і Паризька?

З вуст членів комісії наразі лунають і «євроінтеграційні» пропозиції щодо нової топоніміки міста: вулицю Миронова хочуть перетворити на Європейську, хоча неподалі вже є Європейська площа та Європейський бульвар. Окремі члени комісії висловлюються й за те, аби декілька вулиць носили назви на честь європейських столиць, на кшталт Лондонська чи Паризька.

«Лондонська, Паризька... Наприклад, вулицю Мечникова назвати вулицею Лондонською. Це кілька вулиць. Невеликих. Не масово. Це буде непогано. Іще один момент: я звертав увагу – у європейських столицях всі мости іменні. У нас є парочка мостів, побутові назви «Новий» і «Старий». Було б непогано назвати, наприклад, міст імені княгині Ольги. Це вікові традиції», – каже член комісії Валерій Козачий.

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав президент Петро Порошенко. Не пізніше 21 листопада місцеві ради мають ухвалити рішення щодо зміни «радянської» топоніміки в населених пунктах країни. Якщо цього не зробити, рішення вже затверджуватиметься на рівні парламенту чи уряду.

На цю ж тему: