Окупована частина Донбасу. У Мінську і Парижі чергові раунди переговорів

У той самий день відбуваються ключові зустрічі щодо врегулювання конфлікту на Сході України: в Мінську засідає Тристороння контактна група, а в Парижі збираються міністри закордонних справ країн «нормандського формату» – України, Франції, Німеччини та Росії. Особливість зустрічей у тому, що вони відбуваються наступного дня після подовження санкцій ЄС проти Росії за невиконання Мінських угод, а ОБСЄ у Тристоронній групі має нового спеціального представника – австрійського дипломата Мартіна Сайдіка.

Окупована частина Донбасу. У Мінську і Парижі чергові раунди переговорів

Петро Порошенко

Перед мінською зустріччю Тристоронньої контактної групи президент Петро Порошенко провів зустрічі з представником Україні в ній Леонідом Кучмою і учасниками від України в чотирьох підгрупах – із політичних, безпекових, соціально-економічних та гуманітарних питань.

В той же час відбулася і телефонна розмова Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, під час якої йшлося про паризьку зустріч глав дипломатій «нормандського формату».

«Позиція України, Німеччини і Франції чітко скоординована. Ми наголошуємо і наполягаємо на повному і безумовному виконанні Мінських домовленостей», – заявив Порошенко.

Ще півроку санкцій проти Росії

На словами президента Петра Порошенка, засідання Тристоронньої контактної групи «буде особливим», оскільки напередодні, 22 червня Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ ухвалила рішення про подовження дії санкцій проти Росії за невиконання Мінських домовленостей.

«Допоки Росія не виконає свої мінські зобов’язання, буде ще шість місяців санкцій», – сказав глава британської дипломатії Філіп Гаммонд.

«Зняття санкцій повинно бути пов’язане з повним втіленням Мінської угоди», – заявила верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Моґеріні.

В інтерв’ю Радіо Свобода представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв високо оцінив подовження ще на півроку санкцій ЄС проти Росії, але закликав не вимагати від Брюсселя занадто, бо той і так робить багато для України у пошуку врегулювання конфлікту.

Костянтин Єлісєєв

«Якщо питання до мене як до максималіста, ми вважаємо і ми робимо все можливе для того, щоб ЄС нам по максимуму допомагав. Але знову ж таки це питання – чи склянка напівповна чи напівпорожня? Я вважаю, що ЄС робить все можливе для того, щоб допомогти Україні в рамках своїх пріоритетів і можливостей. Не слід забувати, що всередині ЄС теж є свої проблеми і протиріччя, і він докладає багато зусиль для того, щоб зберегти так звану європейську солідарність і єдність всередині ЄС», – сказав Єлісєєв.

«Коли говоримо про те, як багато зробив ЄС для України, треба також оцінити ту протидію і тиск на окремі країни ЄС з боку російської сторони. Тому це відбувається не зовсім так просто і автоматично», – додав він.

«Я переконаний, що найбільше допомогти нам можемо ми самі. Давати позитивні результати щодо реформ. Чим потужнішими будемо з точки зору фінансової, політичної і економічної, тим менше буде спокуси у країни-агресора тиснути на нас і відхоплювати частини території… тим більше підтримки ми будемо отримувати з боку ЄС», – сказав Єлісєєв в інтерв’ю.

Київ хоче ОБСЄ на кордон

У Мінську вперше у ролі нового спецпредставника ОБСЄ в Тристоронній контактній групі бере участь австрійський дипломат Мартін Сайдік, який змінив Хайді Тальявіні.

Київ хоче звернути увагу сторін на те, що ситуація в зоні конфлікту не покращується. «У нас є нульовий прогрес… і безневинні українські воїни, волонтери, цивільні особи перебувають у жахливих умовах без будь-якої вини», – сказав Порошенко. Особливе занепокоєння Києва викликає ситуація в районі Мар’їнки.

Україна також посилила наполягання на безперешкодному доступі спостерігачів ОБСЄ на неконтрольовану Києвом ділянку українсько-російського кордону, через який іде постачання зброї та боєприпасів для сепаратистів на Донбасі. Київ хоче, аби в рамках Тристоронньої контактної групи була створена окрема підгрупа з питань кордону в координації з ОБСЄ.

Місцеві вибори на Донбасі

У Мінську та Парижі будуть говорити і про проведення місцевих виборів на Донбасі, які мають відбутися, за наполяганням Києва, лише за українським законодавством.

За даними українських ЗМІ, останнім часом ЄС нібито наполягає на тому, аби Київ дав спеціальний статус Донбасу і щоб цей статус не був обмежений трьома роками, як передбачено Законом про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Київ готовий обговорювати певні статуси, але лише тільки після місцевих виборів із новими легітимно обраними представниками окремих регіонів двох охоплених конфліктом східних областей.

Щодо статусу, то наразі чогось особливо Україна не обіцяє.

«Донбас має бути у складі України без особливого статусу... Я не вважаю, що Донецька область повинна мати особливий статус. А завтра Львівська захоче статус – і що тоді?» – заявив в ефірі Радіо Свобода екс-голова військово-цивільної адміністрації Донецької області Олександр Кіхтенко.