В Ужгороді студентів-іноземців не пустили в аквапарк через колір шкіри

Ужгород – За останні два тижні у закарпатському Ужгороді, відомому своєю багатонаціональністю й толерантним ставленням до людей з будь-якої країни, походження та кольору шкіри, сталися події, що можуть дещо попсувати благородний імідж міста. Випадок, який уже назвали расистським скандалом, трапився зі студентами Ужгородського національного університету. Через те, що у них… темний колір шкіри.

В Ужгороді студентів-іноземців не пустили в аквапарк через колір шкіри

Адміністрація місцевого аквапарку відмовила студентам-іноземцям у відпочинку, а сам власник закладу, колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк пояснив, що піклується про здоров’я мешканців міста, не пускатиме «сіфілісну і туберкульозну циганоту краю і всього світу».

Екс-мер, який вдало прикупив у 2009 році через племінника (ПП «Дроботенко») єдиний загальноміський басейн (чашу басейну всього за 300 тисяч гривень), відомий антисемітськими висловлюваннями і нестриманістю. Коментувати свої дії він відмовився. «Це моя приватна квартира, я що, буду по приватній квартирі давати інтерв’ю?» – прокричав він у слухавку журналісту Радіо Свобода і надіслав навздогін образливе смс.

Громадський правозахисник Олександр Пересоляк натоміть каже: незважаючи на приватну власність, басейн – це громадський заклад і умови його відвідування мають бути для всіх однаковими.

«Якщо відбувається дискримінація за расовою ознакою, кольором шкіри, то це незаконно. Умови відвідування мають визначатися у правилах. І всі правила мають бути однакові, не може бути винятків для певних категорій. Це відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом. Нагляд за ситуацією повинні здійснювати правоохоронні органи та прокуратура. Якщо ж вимоги не надруковані, то це адмінпорушення, за яке повинне штрафувати управління у справах споживачів», – каже Олександр Пересоляк.

Реакція студентів-іноземців

Один із фігурантів скандалу, постраждалий другокурсник медичного факультету Ужгородського національного університету Гарі Крішна розповів, що на колір шкіри його і друзів місцеві увагу звертали, але це були дрібні випадки. Хлопець пов’язує це з невисоким рівнем освіти певних громадян. Та невдача із походом у басейн прикро вразила.

Гарі Крішна

«Це було публічне місце, я не розумію. Це літо і всі хочуть отримувати користь від літа, ми не виняток. Ні, ми нікуди не зверталися, тому що, по-перше, тільки трохи розмовляємо українською мовою, загалом англійською. А ще – це приватна територія. По-третє, ми розповіли про цей випадок своїм викладачам, вони донесли це до ЗМІ і таким чином це стало відомо», – каже студент-іноземець.

За рік, що хлопець вчиться в Ужгороді, з друзями їздили по Закарпаттю на відпочинок. Проблем не було. «Так, спочатку я трохи розчарувався, але після того, як ми дізналися реакцію багатьох людей і друзів у ФБ, наше ставлення стало дещо кращим до Ужгорода та ужгородців», – додає він.

Сам Гарі з південної Індії, перший курс навчання провів у Луганську. Коли почалася війна, змушений був з багатьма іноземцями перебратися у спокійніше місто, але Україну не залишив. Як і майже чотири сотні іноземних студентів з різних країн та континентів, які перебралися в Ужгород минулого року.

«Це студенти з Індії, Бангладеш, Зімбабве, Гани, які втікали від війни, ксенофобії, що посилювалися у Луганську», – пояснює Мирослава Лендьел, проректор Ужгородського національного університету.

«Викладачі й студенти зустріли їх приязно, УжНУ сприймали як певний оазис безпеки в Україні. Для УжНУ, перш за все, трохи прикра ситуація, бо ми вважаємо що наше місто є толерантним і відкритим, приязним для людей різних рас і національностей. Такий випадок є неприпустимим для європейського міста», – додає проректор.

За словами Мирослави Лендьел, постраждалі у конфлікті студенти шукали передусім моральної підтримки. Університет також запропонував їм перелік альтернативних закладів для відпочинку.

Традиційна толерантність Ужгорода

Федір Шандор

Ужгород мусить бути толерантним, бо за всю свою історію ця територія перебувала у складі 22 країн. У цьому переконаний Федір Шандор, професор, відомий туризмознавець Закарпаття.

«Треба було знати не тільки мову, але й релігію, побут, відповідні нюанси тих народів, які були правлячими. Унаслідок цього сформувався такий психотип закарпатця толерантного, бо це необхідно для життєдіяльності. У Закарпаття це закладено генетично, що толерантність є і буде, незважаючи на будь-які дії», – каже Федір Шандор.

Мирослав Горват

Його підтримує Мирослав Горват, голова Закарпатського обласного молодіжного об’єднання «Романі черхень», але зізнається: у побутових речах неприязнь до ромів існує.

Кілька років тому ромів перестали пускати в басейн. «Мотивуючи тим, що люди ромської народності і колір шкіри не відповідає їхнім нормативам. Ми боремося, щоб бути європейцями. А ця ситуація, що існує в Ужгороді, не говорить нічого позитивного європейцям. Слава Богу, таких випадків на Закарпатті дуже мало», – каже ромський активіст. Але і відповідати на ксенофобські образи громада не планує.

«Наша реакція одна: хотілося б попросити тих людей і в тому числі екс-мера любити своє місто, жителів нашого міста. Бо роми не одне століття проживають в Ужгороді. Один час роми багато зробили для того, щоб підтримати екс-мера на виборах. Та й він робив для міста. Що сьогодні сталося, я не знаю», – додав Мирослав Горват.

Ромів на території Закарпаття майже 100 тисяч, а це приблизно 10% населення. За останні тижні ромське питання піднялося ще в одному аспекті – кримінальному. Хвилю обурення здійняло жахливе зґвалтування 17-річної дівчини. Місцеві ЗМІ повідомили: злочин учинили троє ромів. За місяць до цього компанію школярів побили, і теж громада зосередилась на національності злочинців. Кримінальні історії в Ужгороді, в яких суттєвим показником стала національна складова, Мирослава Горвата засмучують.

«Постійно говорю про те, що не треба розділяти людей. Всі ми маємо українські паспорти. І також 97% громади не можуть бути винні через 3% негідників. Наші предки були музикантами і ніколи ми не займалися такими речами, моя бабка вчилася під час Словаччини, я маю вищу освіту, друзі закінчили університет, мої діти вчаться. Чого мої діти мають страждати через негідників?» – каже Горват.

Закарпатська міліція запевняє, що облік громадян за національністю не веде. А факт расової дискримінації зареєстрований, проводиться перевірка.

«Опитано працівників каси цього аквапарку, по зверненню громадян здійснюється перевірка», – офіційно заявив В’ячеслав Галеєв з обласної міліції.

Громада очікує, чим закінчиться нетиповий для міста конфлікт і чи матиме він продовження. Днями сам фігурант конфлікту екс-мер Ратушняк подарував міліціонерам, які відзначилися у затриманні ґвалтівників, вхідні квитки у свій аквапарк. У міліції конфлікту інтересів у цьому не вбачають. Кажуть, що це зовсім не пов’язані речі, і міліціонери не ті, які не пускали студентів-іноземців до аквапарку.