Депутати підтримали у першому читанні законопроект, який передбачає відповідальність за неособисте голосування. За таку ініціативу проголосували 258 парламентарів. Відтак, у разі аналогічної підтримки законопроекту у другому читанні, «кнопкодавів» каратимуть позбавленням права брати участь у засіданнях парламенту, втратою депутатом керівних посад у комітетах чи невключенням до офіційних парламентських делегацій.
Your browser doesn’t support HTML5
«Кнопкодавів» не пускатимуть на засідання, заберуть зарплату і не пустять за кордон
«Один за всіх…» – це не лише відома крилата фраза, а й означення певної частини депутатів українського парламенту – так званих «кнопкодавів». Їм не писаний ні регламент, ні навіть Конституція, в якій зазначено, що депутат повинен голосувати особисто.
Анна Грабарська з руху «Чесно» пильно відслідковує таких порушників уже три роки. Із ложі преси вона фіксує на відео момент неперсонального голосування. За півроку роботи Верховної Ради VIII скликання дівчина зловила на гарячому 36 «кнопкодавів».
«Ніколи не можна спіймати всіх, бо всіх багато, а я одна, але «кнопкодавство» – це така хронічна хвороба, тому якщо я сьогодні когось не спіймала, то завтра обов’язково спіймаю», – каже вона.
Кнопкодави у Верховній Раді, інфографіка руху «Чесно»
Анна пояснює: фіксація неперсонального голосування – це перш за все репутаційні втрати як для депутата, так і для фракції, яку він представляє. І як приклад, наводить нещодавнє «кнопкодавство» Тетяни Чорновол.
«Цей прецедент мав значно негативніший вплив, ніж якби «кнопкодавив» хтось із «Опозиційного блоку». Я думаю, що вона дуже поганий приклад подала своїм колегам. На наступний день, наприклад, «кнопкодавив» Пашинський (22 травня – ред.). Але вона не вибачилась за це, не сказала, що це погано, як це, наприклад, зробив Гончаренко. Вона сказала, що це нічого страшного, адже вона за хороший закон «кнопкодавила», – пригадує Грабарська.
Як подолати спокусу натиснути кнопку сусіда, колись журналіст «Української правди», а сьогодні депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко придумав майже півроку тому. Втім, декілька разів до цього законопроекту в його колег не доходили руки. І лише 17 червня від обговорення вдалось перейти до голосування.
«Пропонується закон, яким вводяться санкції за «кнопкодавство». Перша санкція – це відсторонення від 10 пленарних засідань, кожне наступне – від 20 засідань. Це може викликати у деяких депутатів захоплення, адже вони зможуть легально прогулювати, але коли буде критичний момент, це буде відбиватись на голосуванні фракції. Друга санкція – це позбавлення посади голови комітету, заступника чи секретаря. Третя санкція – виключення з парламентських асамблей. Коли ми обирались до Верховної Ради, я бачив усі ці черги, бо це можливість за гроші платників податків подорожувати за кордон. І четверте покарання – це позбавлення зарплат за ті дні, коли депутат, який «кнопкодавив», був відсторонений від участі у пленарних засіданнях», – зазначив Лещенко.
Your browser doesn’t support HTML5
Сергій Лещенко про свій законопроект проти кнопкодавів
Сенсорна кнопка і кримінальна відповідальність
На словах за викорінення хворобливої звички українського парламенту у залі виступали чи не всі депутати. Втім, безпосередньо ініціатива Сергія Лещенка до душі припала не всім. Так, виконувач обов’язків голови регламентного комітету Павло Пинзеник запропонував повернути законопроект назад у комітет.
«По суті, йдеться про якийсь аналог кримінального покарання у вигляді заборони займати певні посади чи займатися певною діяльністю, тільки щодо депутатів. Комітет вважає, що є підстави для направлення законопроекту на доопрацювання», – закликав Пинзеник.
Із образою скаржились на ігнорування їхніх законопроектів щодо «кнопкодавства» і Сергій Лабазюк із «Волі народу», і Юрій Левченко зі «Свободи».
«Я є автором законопроекту 1744, де чітко регламентується процедура введення сенсорної кнопки. Даний законопроект, який ми розглядаємо, був зареєстрований 30 січня. Скажіть, будь ласка, чому сьогодні альтернативні законопроекти розглядаються, а законопроект, який був зареєстрований раніше, навіть не внесений у порядок денний?» – поцікавився Лабазюк.
«Уже півроку у Верховній Раді лежить мій законопроект про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство», але ніхто з коаліції її не підтримує», – обурювався Левченко.
Та попри всі плюси й мінуси законопроект проти «кнопкодавів» повинен пройти ще друге читання. Лише у разі його ухвалення Анна Грабарська з руху «Чесно» на практиці зможе довести, чи подіяли запропоновані санкції на депутатів, і розповісти, чи залишилось і кого саме знімати.