Верховна Рада повернула на доопрацювання у комітет з питань бюджету основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік. А все через їхню сирість, принаймні так стверджують депутати. Заплановані макроекономічні показники нереальні і нечіткі – критикували доповідь міністра фінансів Наталії Яресько парламентарі. Таку ж оцінку резолюції бюджету на 2016 рік дають і економісти.
Your browser doesn’t support HTML5
Бюджетна резолюція на 2016 рік: «суцільна невизначеність»
На 18 сторінках Міністерство фінансів вмістило попереднє бачення бюджету на 2016 рік. Згідно з документом, основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік – це виплати в повному обсязі субсидій, запровадження нової податкової системи, збільшення фінансування оборони і безпеки, продовження оптимізації у сферах освіти і медицини, а також посилення бюджетної децентралізації. Очікується також зростання ВВП на 2% і курс гривні до долара на рівні 22,5 гривень.
Наталя Яресько
«Темпи зростання реального ВВП – 2%, індекс споживчих цін від грудня до грудня – 9%, індекс цін виробників – 12%, обмінний курс в середньому – 22,5 гривні за долар. Зазначені макроекономічні показники будуть уточнені з урахуванням результатів звітності за перше півріччя 2015 року», – конкретизувала Наталя Яресько.
За словами керівника фінансового відомства, дефіцит бюджету спробують втримати у межах 3% від ВВП та надалі намагатимуться скоротити боргове навантаження на економіку за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
Немає жодної цифри, яка б дозволила визначити соціальні стандарти – Шаповалов
На таку презентацію, не дуже схвально відреагували присутні у залі депутати. Їхні ремарки здебільшого зводились до одного: у бюджетній резолюції не вказано найважливіших показників для українців – розмірів зарплати та пенсії.
«Щодо змісту документа, який закладає основу для життя нашої країни на 2016 рік, то його можна охарактеризувати двома словами: суцільна невизначеність. У проекті немає жодної цифри, яка б дозволила чітко визначити основні соціальні стандарти: мінімальну заробітну плану та прожитковий мінімум, а без цього неможливо сформувати бюджетну та соціальну політику у наступному році. За стрімким потоком бюрократичних штампів та порожніх фраз губляться головні питання: куди йде держава, які галузі вона розвиває?» – критикував доповідь міністра Яресько депутат із групи «Воля народу» Юрій Шаповалов.
Із гострою критикою резолюції виступили і колишні регіонали.
Наталія Королевська
«Настав час витягнути голову з піску і перестати розповідати не зовсім адекватні речі. Хто знає ту чудесну формулу, яка дозволить із падіння ВВП на 9% в 2015 році, дати ріст ВВП +2% у 2016-му?» – запитувала депутат від «Опозиційного блоку» Наталія Королевська.
На усі ці закиди міністр фінансів відповіла, що цю резолюцію її відомство і профільний комітет повинні були підготувати, бо це передбачено законом, а всі «розмитості» у ній через нестабільність ситуації у країні.
«Ми робимо це тому, що це закон України, і ми поважаємо закон. І дійсно, ви всі розумієте, що бюджет, який ви будете переглядати у вересні цього місяця буде набагато більш реальним, із більш суттєвими цифрами, ніж те, що ми можемо вам дати сьогодні. Ми сьогодні дали вам той прогноз, який можемо дати», – пояснювала Яресько.
Відтак зазначений документ депутати 232 голосами направили на доопрацювання у профільний комітет парламенту.
Цифри взяті зі стелі – Гаврилечко
Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко очікування Мінфіну називає занадто оптимістичними. Зводяться вони здебільшого до задоволення запитів від МВФ, каже він.
«Цифри взяті зі стелі. Якесь зростання в наступному році ніяк не корелює з рівнем інфляції. Не зрозуміло, від чого збираються рахувати це зростання. Перший квартал цього року показав падіння ВВП на 17,6% порівняно з четвертим кварталом. У реальних цифрах це 365 мільярдів гривень. Якщо уявити фантастичну ситуацію, що ВВП не буде падати взагалі, то на кінець року ми отримаємо замість прогнозованих і закладених у бюджет на 2015 рік 1 трильйона 150 мільярдів гривень, менше ніж 1,5 трильйона. Якщо порівняти цифру, що дає Мінфін, а це більше ніж 2,1 трильйона гривень, то це ніяк не на 2% більше. Це набагато більше, ніж 1,5 трильйона. Тож в який спосіб це було розраховано, ніж те, що це було взято зі стелі, я не знаю», – дав оцінку експерт.
До того ж Юрій Гаврилечко висловив припущення, що презентований документ не дуже зміниться до вересня і має шанси в такому ж вигляді знову потрапити у сесійну залу.