Життя на Донбасі під окупацією: обстріли, підвали і перепустки

У селищі Жовтневе, що у Куйбишевському районі Донецька, не припиняються обстріли. Серед мирного населення є жертви. А ті, хто бажає покинути зону конфлікту, змушені стояти у багатокілометрових чергах. До війни Горлівку та Артемівськ, що на Донеччині, розділяли 40 кілометрів дороги, 30 хвилин машиною. Сьогодні ж між ними чотири блокпости, підірваний міст і довга черга. Кореспондент Радіо Свобода поспілкувався з місцевими мешканцями і тими, хто намагається залишити Донбас.

Життя на Донбасі під окупацією: обстріли, підвали і перепустки

Чоловіку, який загинув у Жовтневому в результаті артилерійського обстрілу, було 44 роки. Його брат намагається оговтатися від пережитого.

«Я вам покажу, де мій братик лежав. Викинуло на подвір’я через паркан. Мені люди дзвонять: Так і так, забирай», – розповів чоловік.

Жителі Жовтневого показують воронки, наслідки обстрілів. На землі – шматки асфальту та розбите скло. Як завжди після обстрілу, люди прибирають уламки, ремонтують стіни та паркани. Усі дуже налякані.

Багато місцевих не виходять із підвалів житлових будинків, хоча вони й не пристосовані під бомбосховища.

«Це і вдень, і вночі. Ось вилазимо як кроти, постоїмо, подихаємо – і знову у підвал», – розповіла кореспонденту Радіо Свобода місцева жінка.

Людям складно усвідомити, чому саме в їхню домівку завітала війна.

«Так не можна. Люди не повинні гинути. Хочуть війни – у чисте поле. Але не тут, не у житлових кварталах», – розповіла жінка.

Вона хоче просто повернутися до нормального життя.

«Завтра буде новий день, мирне небо, сонце буде світити, діти підуть до школи. А ми сидимо у підвалах під’їздів», – сказала вона.

Єдиний блокпост

Ті ж, хто хоче залишити зону бойових дій, мають пройти через блокпост біля Артемівська – єдиний функціонуючий блокпост між територією, окупованою «ДНР», та теренами вільної України. Для того, щоб без перешкод перетнути цей «кордон», треба оформити перепустку, що може тривати близько місяця.

Власники перепусток мають відстояти багатогодинну чергу на блокпостах у Артемівську та Майорську. Правила переїзду з однієї території на іншу є настільки суворими, що іноді українські солдати змушені йти на ризик й ухвалювати власні рішення.

«Я бачив, як заплакану дівчину на восьмому місяці вагітності пропустили через блокпост, оминаючи формальності та відправили далі на попутній машині», – розповів кореспондент Радіо Свобода Петро Шеломовський.

Сьогодні Артемівськ перебуває під контролем уряду України. За ініціативою адміністрації міста, на території довкола блокпоста встановили чотири туалетні кабінки. Заповзятливі мешканці сусіднього селища міського типу Курдюмовки продають на узбіччі прохолодні напої.

Від спеки пенсіонерки та матері з дітьми ховаються у тіні автобусної зупинки. Саме вони найбільше страждають від суворих правил перетину прикордонного блокпосту, який не призначений для такої кількості осіб. Однак, вони не мають іншого виходу.

«Їздимо тому, що боїмося кинути тут своє житло, без нагляду залишити. І бомбардування до такої міри вимотують, що неможливо ані спати, ані жити – нічого неможливо», – розповіла жінка Радіо Свобода.

Через загострення бойових дій багато блокпостів були закриті. Біля тих, які залишилися, скупчуються багатокілометрові черги.

На цю ж тему: