Київ – «Переходьте дорогу на зелене світло», «Не стійте під стрілою крану», «Паління поблизу вогненебезпечних речовин заборонено». Подібні гасла покликані убезпечити життя людей, але українці часто-густо ставляться до них з поблажливою іронією і нехтують цими та іншими елементарними правилами особистої безпеки. Як результат – техногенні катастрофи, аварії на дорогах і втрачені здоров’я або життя тисяч людей.
Your browser doesn’t support HTML5
Палаючі цистерни на нафтобазі під Києвом перетворили Київську область на місце техногенної катастрофи, а жителів довколишніх населених пунктів – на потенційних жертв захворювань, пов’язаних із забрудненням ґрунту і повітря небезпечними сполуками і речовинами.
Your browser doesn’t support HTML5
Не виключено, що це диверсія, але більш імовірною експерти називають набагато банальнішу версію, ніяк з війною не пов’язану – людську недбалість і нехтування правилами пожежної безпеки. Про це повідомив журналістам речник міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко.
«Маємо 2 основні версії: умисні дії, себто підпал або диверсія. Але вірогідність цієї версії фахівці оцінюють не дуже високо. Найбільш вірогідна версія – це неумисні дії, які спричинені порушеннями, грубими порушеннями правил безпеки на цьому об’єкті», – пояснив Шевченко.
Відповідальність за техногенне лихо повинні нести не лише власники нафтобази, а і десятки чиновників різних відомств, які «заплющили очі» на побудову нафтобази поруч з військовою базою і житловими будівлями. Як наголосив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, слідство з’ясовало, що діяльність з переробки та реалізації нафтопродуктів на цій нафтобазі здійснювалася без відповідних дозволів.
«АТО» на українських дорогах
Чи не щодня українські водії і пішоходи стикаються з корупцією державної автоінспекції. Хтось дав хабар «даішнику», щоб той «не помітив» здійсненого усупереч правилам дорожнього руху обгону або проїзду на жовте світло. А у результаті, щодня українці стають свідками того, як їхні співгромадяни нехтують особистою безпекою – переходять дорогу поза переходом або проїжджають людне перехрестя на червоне світло.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе зазначила, що через недотримання українцями правил дорожнього руху щороку на дорогах гинуть приблизно 5 тисяч осіб і понад сорок тисяч отримують травми різного ступеню тяжкості. Фактично, Україна втрачає в дорожньо-транспортних пригодах стільки ж громадян, скільки і в ході антитерористичної операції на Сході країни, заявила Згуладзе під час виступу у Верховній Раді.
Ситуацію на дорогах України міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський називає «війною» і закликає суспільство підтримати владу у боротьбі з порушеннями правил дорожнього руху, корупцією на дорогах і поширювати знання про правила поводження на дорогах.
Людям потрібно сповільнитися, потрібно згадати, що їхнє життя – це найдорожче, що взагалі єАндрій Пивоварський
«Це війна, на якій гине у нас більше людей, ніж навіть у зоні бойових дій. На жаль, основна причина – це вина водія. Якщо подивитися, з якої причини, то це перевищення швидкості, недотримання правил дорожнього руху і так далі. Людям потрібно сповільнитися, потрібно згадати, що їхнє життя – це найдорожче, що взагалі є. Я почну активно співпрацювати з відомством пана Авакова (Міністерством внутрішніх справ – ред.) для того, щоб зробити хоч щось, хоча би на декілька відсотків зменшити смертність. Але повинна бути соціальна реклама, абсолютно точно, потрібно доносити інформацію про реальні цифри по смертності на дорогах до людей. Більшість людей навіть не розуміють, що відбувається», – зазначив Пивоварський в ефірі Радіо Свобода.
Your browser doesn’t support HTML5
Щоб усвідомлення проблеми приходило швидше, Ека Згуладзе вважає за необхідне запровадити жорсткіший контроль, а також суворіше покарання.
Нам обов’язково потрібні електронні протоколи. По-друге, нам конче потрібна чітка процедура оплати штрафів. Штрафи повинні іти у держбюджет, бо інакше вони потраплять до чиєїсь кишеніЕка Згуладзе
«Нам обов’язково потрібні електронні протоколи, щоб ми змогли працювати професійно й ефективно, щоб ми могли контролювати якість роботи поліцейського. По-друге, нам конче потрібна чітка процедура оплати штрафів. Штрафи повинні іти у держбюджет, бо інакше вони потраплять до чиєїсь кишені», – додала Згуладзе.
Голова громадської організації «Безпека дорожнього руху» Михайло Берлін пропонує урядовцям посилити систему контролю за допомогою ще більшої автоматизації обробки даних. На його думку, варто дослідити і використати досвід Нідерландів, які посідають одне з останніх місць в Європі за кількістю дорожньо-транспортних пригод зі смертельними наслідками. Україна ж, за словами експерта, належить до країн-лідерів цього сумного списку.
Учасник дорожнього руху (водій і пішохід) фіксують ДТП на свої електронні носії і пересилають на спеціальну поліцейську програмуМихайло Берлін
«Що пропонують Нідерланди? Учасник дорожнього руху (водій і пішохід) фіксують ДТП на свої електронні носії і пересилають на спеціальну поліцейську програму. Поліцейський, у свою чергу, має зображення ДТП з автомобільного навігатора плюс з найближчих від місця пригоди камер спостереження. Далі працює програма, яка аналізує всі зображення і видає повну картину аварії і вносить її у поліцейську базу даних», – пояснив Берлін.
«У нас немає дисципліни» – Бочарова
Наприкінці травня цього року українські парламентарі погодились змінити закони про гарантування безпеки дорожнього руху. Але ніякі реформи чи модернізація відповідних служб не призведе до позитивних змін, якщо самі українці не стануть берегти себе, вважає психолог Оксана Бочарова. За її словами, не можна все списувати на досі притаманне українській культурі сподівання на «нехай та мабуть». Проблема – у суспільній свідомості і вихованні українців.
«Існує у нас таке поняття, як колективне несвідоме, плюс індивідуальне несвідоме. В українському фольклорі це продемонстровано як «якось воно буде, бо не може бути ніяк». У нас немає дисципліни», – пояснила Бочарова у розмові з Радіо Свобода. За її словами, з цим треба боротись: починати з виховання маленького українця у родині і дитсадку, а потім переходити до навчання певним навичкам індивідуальної і суспільної поведінки у школі і так далі.
Час залучати управлінців, бізнесменів, психологів і громадських активістів для створення сюжетів, що допоможуть українцям навчитись елементарним правилам особистої безпеки. Про це у розмові з журналістами говорив ініціатор низки соціальних роликів на українському телебаченні Роман Гавриш. Він вважає, що свою соціальну активність мав би продемонструвати і сам бізнес, адже мова іде про безпеку кожного українця, незалежно від його статусу, віку тощо.
«Державі було би треба звертатись до професіоналів у кожній справі і робити те, що вони мають робити!», – додає Гавриш.