Симоненко та Вітренко об’єдналися в «Ліву опозицію»

П’ять політичних партій, найвідоміші серед яких – Комуністична та Прогресивна соціалістична – та 13 громадських організацій заявили про об’єднання в рух «Ліва опозиція». Серед своїх головних пріоритетів вони проголошують зупинення бойових дій на Донбасі та налагодження добросусідських відносин із Росією, збереження нейтрального статусу України. Експерти натомість звертають увагу на дуже непрості відносини між КПУ та ПСПУ і припускають, що цей політичний шлюб від безвиході може створити проблеми насамперед «Опозиційному блокові».

Симоненко та Вітренко об’єдналися в «Ліву опозицію»

Співголовами нового політичного об’єднання стали лідери комуністів Петро Симоненко, прогресивних соціалістів – Наталія Вітренко, а також колишній директор Інституту національної пам’яті академік Валерій Солдатенко.

Валерій Солдатенко, 29 січня 2013 року

В установчому маніфесті «Лівої опозиції» події лютого 2014-го року названо «державним переворотом», який призвів до втрати Україною економічної та політичної незалежності. Відтак, йдеться в цій заяві, внутрішню і зовнішню політику України «визначають Сполучені Штати Америки, міжнародні фінансові олігархії».

Петро Симоненко, 1 травня 2015 року

«По суті, встановлюється дуже небезпечна для України диктатура неофашистських організацій. І наше об’єднання це якраз відповідь на ті виклики, які поставила історія перед українським народом», – зазначає голова КПУ Петро Симоненко.

Для сталініста Симоненка і групи монархістів-чорносотенців це дуже дивна назва – ліва активістка

Пресу на установчі збори не запрошували, а повного списку учасників не оголосили. З інформації, поширеної на сайтах КПУ та ПСПУ, відомо, що компанію комуністам та прогресивним соціалістам склали такі структури як партія «Київська Русь», Робітнича партія, Слов’янський комітет України.

Натомість до нового об’єднання не запросили однойменну соціалістичну організацію «Ліва опозиція». Там водночас вважають, що «представники попередньої влади (КПУ), маргінальні русофіли («Київська Русь») та чорносотенці (ПСПУ), які паразитують на лівому русі» просто вкрали їхню назву, і мають намір звернутися з цього приводу до Мінʼюсту.

«Назву «Ліва опозиція» ми вибрали не випадково, бо ототожнюємо себе із тими лівими, які були у 1920-і роки в Україні. Це більше, ніж половина складу Центральної Ради. Ліва опозиція – це платформа у ВКП(б), яка боролася зі сталінізмом. Для сталініста Симоненка і цієї групи монархістів-чорносотенців це є дуже дивна назва. Упевнена, що вони знають історію», – каже активістка соціалістичної ініціативи «Ліва опозиція» Ніна Потарська.

За словами лівої активістки, нові українські ліві мають намір йти на вибори у складі партії Соціальний Рух. «Днями ми провели установчий з’їзд нової політичної сили, яка за своїм статутом і програмними документами є лівою – це партія Соціальний рух», – розповідає Ніна Потарська.

Політичний шлюб Симоненко-Вітренко вигідний владі – Магда

Євген Магда

Як зазначають політологи, хоча новоутворене об’єднання заявляє про своє різке неприйняття теперішньої влади, однак його діяльність становитиме проблему насамперед для «Опозиційного блоку». Адже на виборах вони боротимуться за один і той самий електорат. З огляду на це діяльність «Лівої опозиції» опосередкованого сприятиме чинній владі.

«Там «Опозиційний блок», тут «Ліва опозиція». Така суцільна опозиційність, з одного боку, це логічно з огляду на економічну ситуацію, а з іншого – виборець може плутатися… Я б навіть не виключав, що влада цей політичний шлюб підштовхнула», – вважає політичний експерт Євген Магда.

Серед іншого, створення «Лівої опозиції» дозволить комуністам оминути заборону Компартії, яку ініціював Мінюст. Крім того, політологи наголошують, що наразі слабким місцем нового об’єднання є брак нових лідерів.

9 травня проросійські сили провели міні-акцію зі Сталіним у Києві