Рейтинг Порошенка падає, але конкурента все одно немає – експерт

Петро Порошенко вже б не переміг у першому турі, але все ж залишається лідером президентського рейтингу. На другій позиції – Юлія Тимошенко, на третій – Олег Ляшко. Такими є результати соціологічного опитування проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Однак падіння рейтингу президента не є катастрофічним, оскільки його досі підтримує третина опитаних виборців, проте ситуація вже може змінитися після місцевих виборів. Про це заявив Радіо Свобода Директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Проте змінився не лише президентський рейтинг, а й партійний. За даними Київського міжнародного інституту соціології, значне падіння показав «Народний фронт», який після перемоги на минулих парламентських виборів опинився на восьмому місці. Лідирують у партійному рейтингу «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч» та «Батьківщина». Віталій Кулик не виключає напередодні проведення місцевих виборів восени цього року появи нової політичної сили або об’єднання певних політичних груп в так звану патріотичну опозицію.

Петро Порошенко вже б не переміг у першому турі – опитування

– Пане Кулик, за соціологічними даними, якби парламентські вибори відбулися наприкінці травня, то не факт, що «Народний фронт» подолав би прохідний бар’єр. Що сталося з переможцем парламентських виборів, які відбулися менше року тому?

Віталій Кулик

– Я б не скільки дивився на показники політичних партій і особистостей, скільки на те, що фактично більше половини виборців не збирається брати участь у голосуванні, не визначилися або взагалі планують псувати бюлетені і викреслювати всіх кандидатів. Це свідчить про недовіру до всіх політичних гравців. І ближче до дати виборів (наприклад, місцевих виборів) ми можемо бачити зовсім іншу картину і це позначиться і на фаворитах виборчих перегонів також.

Стосовно безпосередньо «Народного фронту» – то, очевидно, що на падіння його рейтингу вплинули соціально-економічний курс уряду, а також прорахунки економічного блоку і труднощі, з яким стикнувся уряд в подоланні кризи, в першу чергу, економічної: зростання цін, інфляція. І ці всі негативи були покладені на лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка. Але з іншого боку, хотів би зазначити, що відтік виборців від «Народного фронту» він нікуди фактично не подівся – вони зараз перебувають ніші «невизначених». Я не виключаю появи нової політичної сили або об’єднання певних політичних груп чи партій в нішу так званої «патріотичної опозиції». За великим рахунком цю нішу зараз жодна з, зазначених в анкетах КМІСу, політичних партій не займає.

– Втрачає у рейтингу і президент Порошенко. В чому причина, на Вашу думку? І чи може він взагалі втратити лідируючу позицію? Хто, коли і за яких умов міг би витіснити Петра Порошенка з першого рядка рейтингу?

– Очевидно, що зараз у Петра Порошенка немає адекватного кандидата, який би фактично дихав йому в потилицю. Він іде з відривом. І падіння його рейтингу за рік його президентства не є поки що катастрофічним для Банкової, хоча для його політичної сили – це відчутний удар. На даний момент із тих, хто буде брати участь, якщо б вибори відбулися в травні місяці, і з тих, хто готовий був брати участь в голосуванні – за Порошенка проголосувало б 32%. Це достатньо багато. Для Петра Порошенка це великий кредит довіри. І це фактично інерція того, що в Порошенка вкладали завищені очікування. Поки що альтернативи Порошенку не бачать, але це не означає, що після жовтня місяця, після місцевих виборів ситуація не зміниться.

Від Порошенка очікували швидкого вирішення питання війни і миру. Від Порошенка очікували питання соціально-економічної стабілізації, стабілізації гривні. Від Порошенка очікували жорсткий курс і відповідальну політику в Верховній Раді та в Кабінеті Міністрів. Від Порошенка очікували об’єднання зусиль з міжнародними партнерами на виділення кредитів і очищення влади, в першу чергу, деолігархізації. Поки що він це декларує. Поки що його політична сила намагається бути послідовною в цих питаннях. Але, як показує практика, люди розчаровуються в тому, що немає швидких результатів. Люди бачать збереження корупції на місцях, тобто побутової корупції – і це означає, що за це несе відповідальність, в першу чергу, президент України. І люди бачать, що на посади приходять люди неадекватні або люди, які мають певні корупційні бекграунди. Натомість риторика деолігархізації не підкріплюється реальними діями стосовно олігархів. Олігархи тікають з країни або їх подолання стикається з перешкодами. Продовжується проблема криміналізації ситуації в великих містах. Все це також лягає на образ та рейтинг президента.

– Ви згадали про явку. Соціологічне опитування показало, справді, невисоку зацікавленість українців до виборчих питань. Дослідження показує можливу явку виборів близьку до 40 відсотків. Чи в ситуації реальних виборів українці мобілізуються і все ж таки голосуватимуть активніше?

Як правило, так і відбувається. У нас вибори відбуваються з явкою в 60 і більше відсотків. Тобто частина тих, хто не вирішив, за кого голосувати або поки що не хоче брати участь в голосуванні – вона зміниться. І ті хто, збираються викреслювати всіх – як правило, доходить до показників 4 відсотків. У нас немає графи «проти всіх». Але також ця група людей, тих, хто планує викреслити всіх кандидатів або псувати бюлетень – зараз це 8,4 відсотка. Я очікую, що цей відсоток буде знижений. Тобто переформатується і явка, пере форматується, пріоритети чи вибір самих виборців.