У Нью-Йорку пройшло екстрене засідання Ради безпеки ООН у справі України. Заступник генерального секретаря ООН з політичних питань Джефрі Фелтман, починаючи засідання, заявив, що після підписання мінських домовленостей на сході України вбили понад 400 людей. А в районі Мар’їнки, поблизу Донецька, минулої середи загинули 26 людей. Все те, що зараз відбувається на сході України, суперечить документам, підписаним у Мінську, наголосив Джефрі Фелтман.
Представник України в ООН Юрій Сергеєв закликав організацію негайно відреагувати на атаку Росії і бойовиків на Мар’їнку Донецької області. «Міжнародна спільнота раніше заявляла, що напад на Маріуполь стане «червоною лінією», і якщо Росія її перетне, це призведе до рішучої відповіді, і після того, що сталося 3 червня 2015 року, такий же підхід повинен застосовуватись і до ситуації з Мар’їнкою», – сказав Сергеєв.
Одразу після закінчення засідання посол України при ООН відповів телефоном на запитання Радіо Свобода.
Your browser doesn’t support HTML5
– Пане Сергеєв, у своєму виступі, який спричинив потім гостру реакцію представника Росії Віталія Чуркіна – і відповідну реакцію представниці США Саманти Пауер – Ви назвали нинішнє засідання дуже важливим. У чому, на Вашу думку, його важливість?
Рада безпеки однозначно відреагували на жахливі події 3 червня
– Важливо те, що Рада безпеки однозначно відреагували на жахливі події 3 червня. Вони були загрозливі, і вони є ще загрозливі – це повторення Дебальцева, це повторення Іловайська, і дуже важливо було довести до всіх правдиві речі: хто стоїть за тою атакою, які були цілі.
Їх туди просто не пускають, і тому ефективність ОБСЄ не дуже висока
Дуже важливо, що всі виступаючі, як би це не було цинічно, що навіть Росія погоджується, що нема альтернативи мінським угодам. Так, треба все робити для того, щоб вони були виконані. Звичайно, з доповіді моніторингової місії ОБСЄ і того, що взагалі відбувається, (випливає – ред.), що моніторингова місія ОБСЄ потребує підтримки, бо вона не має доступу до регіонів, контрольованих терористами, вона не має доступу до українсько-російського кордону, хоча це передбачено мінськими угодами. Їх туди просто не пускають, і тому ефективність ОБСЄ не дуже висока.
Тому у виступі литовської делегації було звернено увагу на необхідність ООНівської присутності. Зокрема, представниця Литви сказала про так званий офіс підтримки (support Office), про який генеральний секретар зробив заяву.
Це була мета, щоб напередодні самітів, які зараз будуть – і «Велика сімка» зараз буде збиратися, і ЄС буде мати свої зустрічі – щоб вони бачили, що агресія, на жаль, продовжується. Що Росія ігнорує всіх
Тому важливо те, що проблема була доведена, важливо те, що ще раз всі переконалися, де головна причина цієї всієї проблеми – це невиконання Російською Федерацією взятих на себе зобов’язань. Це була мета, щоб напередодні самітів, які зараз будуть – і «Велика сімка» зараз буде збиратися, і ЄС буде мати свої зустрічі – щоб вони бачили, що агресія, на жаль, продовжується. Що Росія ігнорує всіх.
– Ось американська представниця Саманта Пауер процитувала на засіданні письменника Михайла Булгакова, що «язик може приховати правду, а очі все бачать». Натомість, Віталій Чуркін, який двічі вступав в дискусію з пані Пауер, сказав, що США не хочуть бачити і чути того, що, мовляв, держсекретар Керрі звернув увагу України на те, що вона повинна не застосовувати зброю. Чому саме на цю фразу не відреагувала Саманта Пауер?
Чуркін висмикнув з контексту заяви Керрі одну фразу. Керрі так не сказав. Він сказав, що потрібно продовжувати шукати політичне рішення
– Справа в тім, що вона прекрасно розуміє, що Чуркін висмикнув з контексту заяви Керрі одну фразу – без всього контексту коментувати не було абсолютно ніякого сенсу. Керрі так не сказав. Він сказав, що потрібно продовжувати шукати політичне рішення, і ще раз підтвердив, що основою для таких політичних рішень є мінські угоди. Він висловив сумнів, що військове рішення може принести щось. Він вважає, що альтернативи мінським угодам і мирним угодам співробітництва немає. Приблизно так звучало. Чуркін подав це в такому контексті. Коли йому зручно, він щось каже, але висмикує з контексту. Коли йому не зручно – він, бачите, не зміг прореагувати на прямий закид про те, якими положеннями статуту ООН вони керуються, коли вони окуповували Крим і постачають зброю і так далі.
– Ви, власне, сказали, що Ви «вислухали лекцію Росії на тему, що Україна робить не так», а Україна має право захищатися…
Та ж сама риторика: «Грузини мають вступати в прямий діалог із керівництвом незалежних республік Південної Осетії і Абхазії». Ну абсурд! Це все називається контрольований хаос
– Їм треба затягувати процес. Це абсолютно зрозуміло. Для них абсолютно зрозуміло, куди вони ведуть: ведуть до контрольованого хаосу. Постійно нав’язують не тільки в нашому контексті. Третього числа була дискусія по резолюції Грузії, то та ж сама риторика: «Грузини мають вступати у прямий діалог із керівництвом «незалежних республік» Південної Осетії і Абхазії». Ну абсурд! Ніхто ці республіки не визнав як країни. Але це все йде гра. Це все називається контрольований хаос. Для того, щоб продовжувати дестабілізовувати ситуацію.
Вони граються словами, розуміють, наскільки обмежені можливості Ради безпеки, де вони завжди можуть застосувати право вето і діяти так, як їм бажається
І тому от граються словами, розуміють, наскільки обмежені можливості і Ради безпеки, де вони завжди можуть в будь-який момент застосувати право вето і діяти так, як їм бажається. Все зрозуміло. Тому все це оплітається словесами різними, неправдою дуже часто чи напівправдою.
– А якщо говорити такою мовою кліше – на чийому боці, на Вашу думку, сьогодні був м’яч?
– З точки зору того, хто має нести повну відповідальність – на російській стороні. Звернення були до всіх, хто причетний до вирішення конфлікту: шукати мирні способи. Відведуть свої сили, перестануть постачати зброю і найманців, швидко все пройде. Швидко. Росіяни, що є там, навантажать грузовики краденим, повезуть і все. Але ж вони не виводять! Їм потрібна дестабілізація і далі. М’яч на їхній стороні. Вони намагаються перекинути на нашу, звинувачуючи, що ми робимо не так.