В Україні презентували нову Концепцію інформаційної безпеки

Київ – Експертна рада при Міністерстві інформаційної політики закінчила роботу над Концепцією інформаційної безпеки України. Мова йде про стратегічну парадигму того, які виклики наразі має Україна в медіапросторі та як гарантувати свободу слова. У відомстві зазначають: надалі слід працювати на випередження, а не закриватись у глухій обороні від світових тенденцій.

В Україні презентували нову Концепцію інформаційної безпеки

Концепція інформаційної політики стане стратегічним документом, який описує унікальну ситуацію, в якій опинилась Україна. Мова йде про те, що паралельно із захистом територій зі зброєю в руках, держава має також розвивати демократичне суспільство. Про це розповідає Дмитро Золотухін, секретар експертної ради при Міністерстві інформаційної політики. Фактично, це означає, що Україна протидіятиме російській пропаганді не утискаючи права людини чи свободу слова.

Наступним етапом роботи експертної ради Мінінформполітики, інформує сайт відомства, стане направлення проекту Концепції інформаційної безпеки для експертної оцінки фахівцями із ОБСЄ та інших міжнародних організацій. А вже найближчим часом міністерство запланувало низку експертних обговорень в регіонах України.

На думку Золотухіна, оскільки в державі регулярно точиться активна дискусія: варто чи ні закривати певні телеканали та газети – це є ознакою здорового медіапростору. Також це свідчить про те, що принципи свободи слова діють, не зважаючи на фактичну війну на території держави, каже він.

Хто має відповідати за інформаційну політику в державі?

Дмитро Золотухін наголошує, що в Україні немає одного централізованого органу, який би повністю регулював інформаційний сектор. Таким чином, низка стратегічних відомств розділять між собою задачі.

«В Концепції передбачена ділянка для роботи і для органів сектору безпеки і оборони, які опікуються захистом національної безпеки в інформаційній сфері від зовнішніх загроз. І напрямок сталого розвитку інформаційного простору», – каже він.

Водночас, сталий інформаційний розвиток, каже представник Мінінформполітики, має стати умовним щитом та імунітетом від деструктивних впливів. Йдеться, що слід наповнювати медіапростір якісним проукраїнським контентом так, щоби пропаганда більше не була загрозою.

За словами Золотухіна, аби Концепція не залишилась на папері, а реалізувалась – потрібна злагоджена робота Міністерства інформаційної політики, освіти та науки, культури, а також власне виробників медіаконтенту.

Держава має врешті визначитись: хто і за що відповідає – медіаексперт

Утім однієї лише Концепції замало, аби вибудувати дієву систему інформаційної безпеки – вона стане стратегічним та «рамковим» документом. Натомість, конкретні механізми його реалізації мають бути прописані уже в плані дій. Про це говорить програмний директор громадської організації «Телекритика» Роман Шутов.

У першу чергу, говорить медіаексперт, слід налагодити ефективний механізм державного регулювання медіабезпеку.

«Та ситуація, коли питаннями інформаційної безпеки різною мірою опікуються різні органи влади і немає чіткого розподілу обов’язків щодо того, хто відслідковує загрози, хто визначає, що є загроза, хто виконує які дії в рамках інформаційної безпеки – це є неприпустимим в умовах війни», – вважає Шутов.

Таким чином, на думку експерта, перед тим, як говорити про конкретні проекти та їхні результати, держава має врешті визначитись: хто і за що відповідає.

Над чим працює зараз медіапростір?

Водночас навіть в умовах певної хаотичності в інформпросторі, Мінфорполітики вже має про що звітувати. Дмитро Золотухін, зокрема, нагадує про роботу інформаційних військ, відновлення українського мовлення на окупованих та звільнених територіях України. Також відомство підтримує створення медіапродукту кримськотатарською мовою, аби певним чином компенсувати корінному народу Криму втрату каналу АТР. Також Золотухін говорить про рекламну кампанію «Крим – це Україна», яка вже виходить за рамки держави та розширюється біг-бордами на міста Польщі.

«Крим – це Україна» – соціальна кампанія Мінінформполітики

Наступний крок для врегулювання інформпростору може зробити парламент. Зокрема, комітет із питань свободи слова та інформаційної політики більшістю голосів рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроект про прозорість медіавласності. Цей документ є одним з тих, які Україна має ухвалити в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Він передбачає, що ЗМІ, які не можуть довести, хто насправді є їхнім власником, не повинні отримувати ліцензій. Одним із таких каналів на комітеті назвали «Інтер».