На показ документральної стрічки «Аеропорт» у Житомирі завітали «кіборги» з 95-ї окремої аеромобільної бригади і нещодавно звільнений з полону терористів Олег Кузьміних. До початку сеансу незламний командир 90-го батальйону 81-ї бригади виступив перед глядачами. Чоловік також звернувся до можновладців, присутніх у залі, і попросив вести не менш активну боротьбу в тилу, ніж та, яку військові ведуть на передовій.
«Що я хочу вам сказати і попросити у вас, людей молодих і владних, – ви повинні зробити все, щоб наша робота, робота військових, не була даремною. Ви мусите боротися на інших фронтах, не менш важливих, ніж фронт в АТО», – сказав Кузьміних.
Комбат також подякував волонтерам, які допомагають українським військовим, і попросив українців не опускати рук.
Your browser doesn’t support HTML5
Документральну стрічку «Аеропорт», яка розповідає про один день з життя захисників Донецького аеропорту, у Житомирі показали вперше. Прем’єра відбулася у кінотеатрі «Україна».
Житомирському «кіборгу» Валерію Логінову фільм сподобався. Чоловік говорить: у тому, що така стрічка з’явилася, велика заслуга українських журналістів. Вони, ризикуючи життям, їдуть на передову, щоб показати, як усе відбувалося насправді.
Люди повинні розуміти, що тиша і спокій тут, в тилу, можливість працювати і заробляти гроші, жити і виховувати дітей, радіти життю – усе це досягається ціною життівВалерій Логінов
«Такі фільми однозначно потрібні. Люди повинні розуміти, що тиша і спокій тут, в тилу, можливість працювати і заробляти гроші, жити і виховувати дітей, радіти життю – усе це досягається ціною життів і здоров'я тих хлопців, які зараз перебувають на сході і захищають нашу країну».
Окрім самих легендарних «кіборгів» подивитися фільм прийшли і житомирські волонтери.
За словами волонтера Олени Розенблат, «Аеропорт» справив на неї неймовірне враження: розповіді героїв фільму настільки щирі, що дуже часто доводилося стримувати сльози.
З’явилося чітке усвідомлення того, що там були люди, яких ми знаємо в нашому мирному життіОлена Розенблат
«Я сиділа, дивилася фільм і думала: Господи, у нас тут мир, сонце, все добре… І мені дуже хочеться, щоб набагато більше людей долучалися і допомагали, щоб вони розуміли, чому протистоять і з чим стикаються наші військові. З’явилося чітке усвідомлення того, що там були люди, яких ми знаємо в нашому мирному житті. Вони поруч, і ці люди – герої!», – поділилась враженнями волонтер.