Черкаси – Портативні пічки для воїнів у зоні АТО виготовляють учні однієї із черкаських гімназій. Ці грубки поміщаються у кишені. Собівартість винаходу – близько 10 гривень, складається одна із п’яти металевих деталей, які можна зібрати за хвилину. Поки хлопці складають пічки, дівчата шиють чохли і прихватки. Вже п’ять таких комплектів поїхали на передову на Донбас.
Your browser doesn’t support HTML5
Черкаські гімназисти забезпечують воїнів АТО кишеньковими пічками
Зробити оберіг для військового – таким цього року було завдання шкільної олімпіади в Черкасах із трудового навчання. Одинадцятикласник-кадет дев’ятої гімназії міста Владислав Сікало разом зі шкільним учителем покреативили і створили портативну пічку для військових.
«Ми вирішили вибрати як оберіг саме пічку, тому що вона і тепло дає, і душу зігріває», – говорить одинадцятикласник.
«Тепло рідного дому» – так назвали оберіг. Пічка складається з п’яти металевих деталей, які під силу зібрати докупи за хвилину. Висота приладу – близько дванадцяти сантиметрів. Виготовити міні-пічку до снаги навіть тринадцятирічним. У дев’ятій гімназії якраз семикласники – наймолодші з тих, хто долучився до процесу.
«Носити пічки можна як у кишені, так і в рюкзаку. Займають вони небагато місця. Можна також зробити чохол, щоб носити на ремені. Добре так носити, ніде не заважає», – говорить Владислав, який для власної пічки створив саме чохол для ременя.
Свій прилад хлопець випробував під час риболовлі та за п’ятнадцять хвилин закип’ятив воду для чаю. Утім, на портативних пічках можна не лише воду, а й їжу розігрівати. А щоб воїни не обпеклися, до кожного приладу, крім детальної інструкції та листа, розробники вкладають прихватки. Їх разом із чохлами на уроках трудового навчання шиють дівчата.
Після війни – як туристичне спорядження
Загалом собівартість однієї пічки становить близько 10 гривень. Тривалість виготовлення залежить від рівня підготовки учнів.
«Якщо це старші учні, вони можуть виготовити і за одне заняття, якщо вони працюватимуть у групах. Менші учні, бо ми залучаємо і учнів від сьомого класу, працюють парами над однією стінкою пічки, а тоді до купи збирають. Це трохи довше. Учням робота подобається, бо ж пічку можна використовувати і в мирному житті», – говорить вчитель трудового навчання дев’ятої гімназії Микола Цимбал.
У дев’ятій гімназії спершу виготовили усього п’ять портативних пічок. За словами вчителя, це була експериментальна партія.
«Коли прийшли у відпустку танкісти і завітали до нас у гімназію, їм дуже сподобалося, бо це ідеальна річ для танка. У середині нього, поклавши у пічку шматочок сухого спирту, танкіст зможе підігріти собі чай чи їжу. Уже у п’яти танках є наші пічки», – пояснює він.
У школярів розпочинаються канікули, тож у гімназії до вересня призупинять виготовлення пічок. Сподіваються, що до того часу війна закінчиться і пічки учні робитимуть як туристичне спорядження.