Спецкореспондент російської «Нової газети» взяв інтерв’ю у затриманих в Україні російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва, в яких, зокрема, запитував про присутність російських військ на Донбасі. Тим часом Economist пише, що Захід мав би згадати, що зробив для Польщі на початку 1990-х, щоб сьогодні допомогти Україні. А Kyiv Post обговорює відхід Саші Боровика з українського уряду.
Спецкореспондент російської «Нової газети» Павло Канигін взяв інтерв’ю у затриманих в Україні російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва. Канигін розповідає, що у військових вже побували представники ОБСЄ, Червоного Хреста, психологи та адвокати, не було лише офіційних представників Росії.
Військові знають із розмов з представниками СБУ, що Росія, начебто, звільнила їх зі служби ще у грудні місяці, але вірити у це вони відмовляються. Канигін пише, що пару разів вимикав камеру, бо не міг знімати певні моменти. «Наприклад, коли сержант Александров не міг стримати сліз, дізнавшись від мене про сюжет на телеканалі «Россия-24». Там його дружина Катерина розповідає, що Олександра звільнили з військової служби ще у грудні 2014 року, і вона не знала про його поїздку на Донбас», – пише журналіст.
В інтерв’ю Александров розповів, що все ще є військовослужбовцем. У всякому випадку, сам він жодних рапортів про звільнення не писав. Сержант каже, що хотів би вважати себе військовополоненим в Україні. «Цей статус мені, скажімо так, подобається більше, ніж статус найманця або бандита», – каже він. Сержант розповів, що потрапив на територію України, бо був наказ і відрядження. А затримали його під час розвідувальної місії.
За словами Александрова, ставляться до нього «нормально, адекватно», і за своє життя він не боїться. «Хотілося б додому повернутися. І щоб більше нікого не посилали сюди [на війну]», – каже він.
Євген Єрофеєв також розповів, що поки що не звільнявся з армії. А на території України «офіцер розвідувальної частини», як він сам себе назвав, виконував бойове завдання, метою якого було слідкувати за двома сторонами конфлікту і доповідати про їхню активність, зокрема, хто відкриває вогонь. Тим не менш, він не мав наказу стріляти або вбивати.
Однак, Єрофеєв все одно не вважає, що в Україні присутні російські війська.
«Ви уявляєте, що таке армія? Це не одна тисяча людей. Це сотні одиниць техніки, штаби. Це все має працювати як єдиний механізм. А цього всього немає. Нас спіймали двох людей і хочуть видати за всю армію», – сказав він.
Наприкінці інтерв’ю Єрофеєв попросив журналіста зайти у посольство або консульство Росії, щоб попросити когось навідатись до них у лікарню.
Різниця між Україною та Польщею сьогодні є результатом геополітичних ігор. Захід мав би згадати, що зробив для Польщі на початку 1990-х, щоб сьогодні допомогти Україні, пише британська газета Economist.
Наприклад, один із уроків, який Захід вивчив на прикладі Польщі, це необхідність реструктуризації боргів. Завдяки цьому, зобов'язання з обслуговування боргу не зруйнували польську економіку, пише видання. «Замість того, щоб просто продовжити терміни погашення кредитів, Україні треба надати можливість списати більшу частину боргу, яку вона винна приватним кредиторам, не ставлячи під загрозу зовнішнє фінансування», – пише Economist.
Видання також нагадує про щедре фінансування Польщі Заходом. Як і у Польщі, ця фінансова підтримка має бути прив’язаною до довгострокових структурних реформ.
«Паралелі між Україною та Польщею не є точними. Польща у 1990-х роках не втратила частини своєї території через вторгнення, та не піддавалася економічному шантажу Росії. Захід не може вливати безмежні кошти в Україну без встановлення певних умов… Україні треба запропонувати пакет гуманітарної допомоги, не пов’язаний з реформами. Від початку кризи ЄС надав Україні лише 139 мільйонів євро допомоги. У 2011 році Європейська комісія запропонувала більше грошей фермерам, які вирощують салат, що постраждав від ураження кишковою паличкою», – підсумовує видання.
«Нафтогаз України»: «Ще одна стаття, яка говорить про реформи «Нафтогазу»: Інше поле бою»
Чи є відхід Саші Боровика з Міністерства економіки ознакою того, що Україна не готова до радикальних реформ, або він просто не зміг зрозуміти, що швидкість проведення змін в уряді є набагато повільнішою, ніж у приватному секторі, запитує українська англомовна газета Kyiv Post.
Український уряд дійсно є дуже повільним, вважає видання. Влада повільно вводить нову систему кримінального правосуддя, новий податковий кодекс і затримує продаж тисяч державних підприємств, які перебувають у стані занепаду. Крім того, Україна досі не змогла відібрати привілеї в олігархів, а це лише відкладає перехід до більш конкурентної ринкової економіки, яка, у свою чергу, допоможе створити кращі умови життя, пише газета.
«Ми вважаємо, що уряду потрібно більше «Боровиків», а не менше. Ми також вважаємо, що (український прем’єр-міністр Арсеній – ред.) Яценюк є продуктом бюрократії, а не її приборкувачем», – пише Kyiv Post.
Газета зазначає, що зарано називати нинішній уряд провальним, але це може статися доволі скоро.