«Ніхто не спростовує, що вони загинули в бою» – російський журналіст про загиблих військових Росії

Громадські активісти Руслан Левієв і Вадим Коровін, що займаються збором інформації про російську військову присутність в Україні, опублікували результати розслідування з фотографіями свіжих могил військовослужбовців, загиблих, можливо, на Донбасі, 4 і 5 травня цього року. Антон Савельєв (позивний «Сава») похований на кладовищі селища Нові Ляди в Тамбовській області. Тимур Мамаюсупов (позивний «Мамай») похований на кладовищі села Кук-Тяка поблизу міста Азнакай в Татарстані. Іван Кардаполов (позивний «Кардан») похований на кладовищі міста Шумиха в Курганській області.

Могила Антона Савельєва (позивний «Сава»)

«Це розслідування почалося зі знайденого в соціальній мережі «ВКонтакте» поста про загибель якогось Антона, який загинув,» борючись за батьківщину». Такими словами починається детальний пост в «Живому журналі» Руслана Левієва, в якому він розповідає про загибель – очевидно, на Донбасі – трьох спецпризначинців 16-ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ Росії (військова частина 54607). Цей сумний пост супроводжують фотографії могил із вінками, надісланими командуванням військової частини, а також знімками з Луганської області, де військовослужбовці, ймовірно, виконували бойове завдання. Це розслідування цікаве тим, що його автори не тільки з’їздили до міст, де на кладовищах виявили свіжі могили, а й знайшли підтвердження деяких фактів у родичів, друзів загиблих та їхніх товаришів по службі. До Вашої уваги інтерв’ю Радіо Свобода із активістом Русланом Левієвим.

– Подібними розслідуваннями я і люди, які зі мною працюють, займаємося з самого початку війни на сході України. Я ще з часів протестів на Майдані займався розслідуваннями, публікував маршрути бізнес-джетів, які вилітали з Києва. Коли почалася війна, я зібрав групу волонтерів, і ми почали доводити, що наші війська присутні на Донбасі, що вони беруть участь в бойових діях. Відтоді постійно, буквально в щоденному режимі, ми оприлюднюємо інформацію про нових загиблих, про російську військову техніку на Донбасі. У процесі таких пошуків ми натрапили на інформацію про те, що в останню путь провели захисника вітчизни, як було написано, який загинув у бою. У повідомленні не було вказано, де конкретно, але були фотографії загиблого у формі російського солдата. Ми за це зачепилися і почали з’ясовувати, хто він, чи був він військовослужбовцем, де служив, перевіряли його друзів, спілкувалися з ними, намагаючись завоювати їхню довіру і отримати інформацію. Таким чином, нам вдалося повністю відновити інформацію щодо Антона Савельєва. Потім ми знайшли ще двох його товаришів по службі, які загинули разом з ним, Тимура та Івана.

Антон Савельєв на тлі обеліска із зазначенням військової частини: в / ч 54607 (16-та окрема бригада спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу міністерства оборони Російської Федерації, Тамбов)

Повідомлення в соціальних мережах про загибель Антона Савельєва. З цього почалося розслідування про загиблих спецназівців

Так ми зрозуміли, що збирається великий і дуже важливий матеріал, тому що, коли йдеться про одне місце і трьох товаришів по службі – це більш переконливий доказ, ніж один загиблий солдат, адже про одного завжди можна сказати, що він втік з військової частини, дезертирував і вступив до «ополчення». З метою все ще більш переконливо довести, ми поїхали до Тамбова, знайшли могилу Антона, поспілкувалися з його товаришами по службі, спробували поспілкуватися з його мамою, родичами, друзями. Добули інформацію, з’ясували, де похований Тимур, послали туди людину, яка сфотографувала його могилу, встановили справжні прізвище та ім’я Івана, дізналися, де він похований. Поки від нас на його могилу ніхто не з’їздив, тому що йдеться про маленьке село, розташоване дуже далеко. Але одна людина обіцяла допомогти, сказала, що скоро надішле фотографії могили Івана.

Могила Тимура Мамаюсупова (позивний «Мамай»)

– Попри те, що інформація про тих, хто воює на Донбасі, знаходиться у відкритому доступі, її все-таки потрібно прискіпливо шукати. Як вам вдалося розшукати інформацію про загиблих спецназівців?

– Під час пошуку в різних соціальних мережах ми вбиваємо характерні похоронні фрази, які стосуються військових, наприклад: «Загинув у бою», «Загинув на війні», «Проводили в останню путь солдата». І – де зустрічається така фраза – знаходимо свіжі пости і перевіряємо, чи був це військовий, «ополченець» чи хтось інший. Також ми постійно займаємося моніторингом різних спільнот «ВКонтакте», називаються вони, наприклад, «Підслухано Самара». Там зазвичай публікують анонімну інформацію, місцеві чутки і так далі. У цих спільнотах часто вигулькує інформація про нових загиблих, які повернулися до міста в трунах. Ми відстежуємо також групи окремих військових частин в соціальних мережах – про які вже відомо, чи є підозри, що їхні солдати беруть участь в бойових діях на Донбасі. Оскільки, як правило, це нечисленні групи, там з’являється інформація «Загинув наш товариш по службі, проводжаємо його в останню путь, він був на війні», – і так далі. З аналізу відкритих даних все починається, а далі ми вже спілкуємося з родичами, товаришами по службі і доводимо.

Тимур Мамаюсупов на тлі «зубастого» танка, який використовують бойовики угруповання «ЛНР»

«Зубастий» танк у Луганську, фотографія зроблена користувачами соціальних мереж. На іншій стороні дороги - колона так званого «гуманітарного конвою»

– Російська влада продовжує заперечувати, що на сході України перебувають військовослужбовці російської армії. Які конкретно деталі Вашого розслідування спростовують це твердження, адже Міністерство оборони Росії каже: ці люди пішли в запас і тільки потім опинилися на Донбасі?

– Родичі, друзі загиблих кажуть: «Вони загинули на бойовому завданні», «Вони виконували бойове завдання», «Вони захищали батьківщину». Плюс є фотографії, літні та осінні минулого року, де військовослужбовці, наприклад, знаходяться в тому ж місці, де розташовуються наші війська, – Матвіїв-Курган Ростовської області, сам Ростов. Вони зняті у військовій формі на тлі російської військової техніки, тобто очевидно не добровольці. Родичі спростовують інформацію про те, що вони звільнилися, прямо кажуть: вони загинули в бою. Ми в Тамбові спілкувалися з їхніми товаришами по службі, і вони повідомили: так, ми ховали днями свого бійця. Ніхто не спростовує, що вони були на бойовому завданні.

Медаль «За повернення Криму», якою був нагороджений Тимур «Мамай». Фотографія з профілю матері Тимура в соціальній мережі «Однокласники» (профіль, за даними авторів розслідування, видалено)

Треба відзначити, що ми давно аналізуємо події і збираємо інформацію, і такого не буває, щоб троє друзів, що служили в одній військовій частині, одночасно звільнилися в запас, потрапили до «ополчення» в одну і ту ж бригаду і загинули в одному і тому ж бою. Так, зустрічаються люди, знайомі один з одним, які виїхали з Росії, потрапили до «ополчення», воювали і загинули, але жодного разу не було такого, щоб два знайомих, які раніше служили разом, потрапили до «ополчення» в один і той же загін і там ж загинули разом.

Ба більше, друзі і родичі Тимура прямо пишуть: він загинув саме на Донбасі, на війні. А в міських спільнотах Альметьївска, звідки родом Тимур, знову ж таки, прямо пишуть: він загинув у бою. Є фотографії цього Тимура, де він знятий в Луганську, на тлі БТРів сил «ополчення», він там з автоматом. Іншими словами, є безпосередній доказ перебування цих військовослужбовців у Луганську. Цілком очевидно, що загинули вони саме там, а не де-небудь на кордоні.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

На цю ж тему: