До втілення електронного уряду в мене спортивний інтерес – Яніка Мерило

Танцювати після кожної новоствореної електронної державної послуги, пообіцяла колишній радник міністра економічного розвитку та торгівлі Яніка Мерило. Вона каже, що літо цього року присвятить створенню стратегії з впровадження електронного уряду в Україні. Про те, як зробити, щоб громадянин міг спілкуватись з державою без паперів та чиновників, а також про перепони на цьому шляху Яніка Мерило розповіла під час своєї лекції у НаУКМА.

До втілення електронного уряду в мене спортивний інтерес – Яніка Мерило

– Ваш пріоритет – це електронний уряд в Україні, і як випливає з Ваших заяв, саме з цим пов’язана ваша відставка з посади радника міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса. Як швидко це можна втілити і що потрібно робити?

– Я стала радником у міністра економіки з нерозумінням, які є повноваження у цього міністерства і з надією, що їх є більше. А пішла з розумінням, що цих повноважень практично немає, окрім того, щоб створити окремий портал державних електронних послуг. Але, якщо ми створимо каталог послуг, то це не створить самих послуг. Крім того, я не пішла зовсім, я пішла у «ICT Center» для того, щоб створювати такі послуги, підтримувати різні міністерства. Це Міноборони, Міністерство екології, інфраструктури і деякі функції Мінекономіки.

Яніка Мерило під час лекції в НаУКМА

Розповім історію. Два роки тому я прийшла з прем’єр-міністром Естонії до Павла Шеремети і ми сказали: давайте ми допоможемо, передамо рішення електронного уряду, шину, ідентифікацію і ще щось. Шеремета запитав: а що можна зробити за два місяці? Ми відповіли, що за два нічого, а за шість щось можна. Тоді він відповів: шість у мене немає, давайте два і передав це Володимиру Гройсману. Далі створили Strategic advisory group, яку профінансував Сорос для створення стратегії, стандартів і концепції.

В теорії у нас є агентство електронного уряду, створене рік тому, яке створило концепції різних книг – білої, зеленої. І ці книги говорять, що бази даних повинні між собою взаємодіяти, людина повинна ідентифікуватися, але планів, строків, відповідальних немає.

А взагалі до створення електронного уряду в мене спортивний азарт. Я буду танцювати бойові танці після втілення кожної електронної послуги. Чесно. Повторюсь, це – спортивний азарт. У кожного свій адреналін.

– Який урок Ви винесли після співпраці з Абромавичусом та Яценюком?

– Я зрозуміла в уряді те, що ти не можеш бути готовим до того, що система тебе вбиває кожен день. Зрозуміло, що цей уряд, і я це писала у Facebook, зовсім не такий, яким би ми уявляли ідеальний уряд. У нас є Айварас, і я вважаю, що він дуже прогресивний міністр і я вірю, що він реально хоче зробити реформи. Але це не питання тільки уряду і чи є у нас прогресивні міністри чи замміністри, у нас за закони голосує Верховна Рада. Якщо у нас буде прогресивна третина, будуть реальні «камікадзе», вже буде добре. Але у нас навіть цієї третини немає, яка була б готова битись за непопулярні закони.

Яніка Мерило під час лекції в НаУКМА

– Які послуги, на Вашу думку, повинні бути в електронному вигляді, а які ні?

– Моя улюблена довідка – це довідка про несудимість. Держава не повинна у мене це питати. Вона повинна сама подивитись. Навіщо мені запитувати цю довідку у держави, щоб потім показати її державі? Це найбільше знущання, як на мене. Але цю довідку скоро можна буде отримати в електронному вигляді у Львові. Хоча, на моє переконання, такі послуги потрібно дерегулювати, ліквідувати, скасувати і сказати: дивіться самі.

– Зрозуміло, що багатьох послуг немає в електронному варіанті, а які ж є?

– Податкова достатньо добре працює з підприємствами, з юридичними особами. У багатьох є цифровий підпис. Є проблеми, але він все ж таки є. Можна писати лист меру чи депутату, можна записатися в електронну чергу, щоб отримати послугу вже у фізичному форматі. Можна побачити відкритий бюджет деяких міст. Ми будемо готувати карту готовності електронного уряду, щоб зрозуміти, що є.

– А які першочергові кроки? Можете привести приклад?

– Ми будемо впроваджувати у госпіталях електронну картку пацієнта. Для Міноборони це життєво необхідно. Якщо когось, наприклад, поранять у зоні АТО, то ти б міг побачити яка група крові, на що алергія. Там могла б бути електронна історія хвороби, аналізи, рецепти, які тобі виписували. Багато чого могло б там бути. Але якраз у Міністерстві охорони здоров’я у нас найбільші проблеми. Там не те, що проблема втілення на нижньому рівні, там на найвищому рівні проблеми.

– Якого фінансування потребує електронне врядування?

– Зараз на електронний уряд виділили два мільйони гривень, при тому, що Естонія для того, щоб просто підтримувати всі створені системи, витрачає близько 50 мільйонів євро на рік. Тому 2 мільйони краще взагалі не давайте. Це знущання. Якби був план, стратегія, то знайшовся б і бюджет. У нас є донори, у нас є ЄС та інші, які компенсують нам різні затрати.

– А як тоді мотивувати чиновників?

– По-перше, не треба нікого мотивувати. Потрібно вимагати. Ми ніколи не промотивуємо те, щоб вони хотіли створити ефективні системи, які знищують їхній стиль життя. Є пряма кореляція того, що чим вищий рівень розвитку електронного уряду, тим нижча корупція.