Рига – Для багатьох українців, які поневіряються в чергах за візами до країн Європейського союзу, отримання безвізового режиму з ЄС є одним із ключових символів того, що політики називають євроінтеграцією України. Ця мрія могла реалізуватися вже на саміті «Східного партнерства» в Ризі 21-22 травня, де – як сподівалися раніше – Україна та Грузія могли отримати чітку дату безвізового режиму. Але цього може не статися. Чому? Які причини того, що безвізовий режим з ЄС відкладається?
Раніше були сподівання, що вже в Ризі нададуть зелене світло безвізовому режиму між Україною та ЄС. Згодом Україна сподівалася, що безвізовий режим запрацює з 1 січня наступного року. Потім було припущення, що Ризькій саміт хоча б назве конкретну дату скасування віз ЄС для Українців – нехай хоч і не таку швидку як 2016 рік.
Ситуація наразі виглядає невизначеною. За останніми даними європейської преси, в Ризі ЄС не дасть безвізовий режим Україні та Грузії, але переговори все ще тривають. Зокрема активно працює група «Друзі України» – члени, ЄС, які найактивніше підтримують євроінтеграцію Києва.
Ґрегож Схетина
«Ми ухвалили нашу позицію щодо Ризького саміту і я сподіваюся, що рішення буде позитивним для грузинів і для українців, особливо що стосується плану щодо візової лібералізації», – каже міністр закордонних справ Польщі Ґрегож Схетина.
Остання стадія безвізового діалогу
Україна нині перебуває на другій – і останній – стадії діалогу щодо візової лібералізації, завершивши першу майже рік тому. Що ще треба зробити після того, як були запроваджені біометричні паспорти для громадян України – а це була одна з ключових вимог ЄС?
По-перше, треба поліпшити паспортний контроль, бази даних, встановити постійний обмін інформацією з Інтерполом щодо вкрадених та загублених українських паспортів.
Також Київ має чіткіше прописати політку надання притулку його шукачам – зокрема збільшити час розгляду документів. Також має бути поліпшення прав на працевлаштування для усіх категорій населення, аби не було й натяку на дискримінацію.
Київ має активізувати боротьба з перемитництвом людей і посилити контроль за недопущенням наркотрафіку. Ну, і боротьба з корупцією і остаточне формування Антикорупційного бюро, а також більша опіка і допомога внутрішньо переміщеним особам – зокрема тим, які втікають від конфлікту на Сході України.
Донбас, Крим і візи
Ендрю Реттман, оглядач брюссельського видання EUObserver вважає, що саме конфлікт на Донбасі і відкритий кордон із Росією є головною перешкодою, чому Україна може не отримати у Ризі на саміті «Східного партнерства» безвізовий режим з ЄС.
Україна має відкритий кордон з Росією, з російськими «казаками» чеченцями й іншими найманцями, які потоком ідуть в Україну воювати, – в цій ситуації ЄC не хоче відкривати кордон у західній частині УкраїниЕндрю Реттман
«Процес візової лібералізації має дуже багато технічних моментів. Чи йдеться про біометричні паспорти чи контроль на кордонах. Я зовсім не здивований, що за ситуації, коли Україна має відкритий кордон з Росією, з російськими «казаками» та чеченцями й іншими найманцями, які потоком ідуть в Україну воювати, – в цій ситуації Євросоюз не хоче відкривати кордон у західній частині України», – каже Реттман.
«Важко давати безвізовий режим і відкривати кордони з країною, яка в стані війни – особливо такої брудної і хаотичної війни як в Україні», – додав брюссельський оглядач в інтерв’ю Радіо Свобода.
Також ЄС побоюється, що в разі швидкого надання безвізового режиму Україні, звідти може піти хвиля біженців в Європу і прохати притулок з мотивацією – втеча від збройного конфлікту. Але все ж головний момент – відкритий кордон із Росією, і той факт, що Київ фактично не контролює понад 400 кілометрів свого кордону – ця ділянка перебуває під контролем сепаратистів та російських сил.
Тай на «спокійних» ділянках, які Україна контролює – у тих же Чернігівській, Сумській та Харківський областях – кордон і контроль над ним на місцевості досить умовний, якщо не рахувати автодоріг.
Щодо Криму, то Київ наполягає, що поки півострів анексований, на нього не повинен поширюватись безвізовий режим із ЄС.
Павло Клімкін
Але не все втрачено – якщо не в Ризі, то все одно ще цього року – як переконує глава української дипломатії Павло Клімкін.
Головне те, що в Єврокомісії є довіра до нас у тому, що ми зможемо повністю завершити всі реформи цього рокуПавло Клімкін
«Оцінка наших реформ є однозначно позитивною. І головне те, що в Єврокомісії є довіра до нас у тому, що ми зможемо повністю завершити всі реформи цього року. Таким чином, ще цього року буде отриманий звіт Єврокомісії про повномасштабне завершення другої фази реформ і, відповідно, відкриє шлях до безвізового режиму для України», – заявив Клімкін у Брюсселі цього тижня.
Однак, наразі важко зрозуміти, чому безвізовий режим не дадуть в Ризі, але дадуть до кінця року. Якщо, звичайно, не відбудеться дуже суттєвий прогрес у врегулювання конфлікту на Сході України.