За тиждень до саміту «Східного партнерства» у Ризі, закордонні міністри НАТО та Європейського союзу домовилися про тіснішу співпрацю між обʼєднаннями, зокрема – щодо ситуації в Україні. Обговорили також потенційну загрозу, яку становить Росія, зокрема країнам Балтії. Експерт із Центру політичних досліджень Росії вважає такі побоювання необґрунтованими.
Федеріка Моґеріні
Наприкінці дводенних перемовин у Туреччині, верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні заявила, що ЄС і НАТО мають виклики, які їх об’єднують, незважаючи на те, що дві установи різняться за «своєю природою».
За її словами, головним фокусом перемовин були іммігрантська криза на півдні Європи, а також напружені відносини з Росією через Україну, а саме – деталі того, як ЄС і НАТО мають реалізовувати Мінські домовленості зі свого боку, а також як вони мають підтримувати спостерігачів ОБСЄ на сході України.
НАТО дивиться в очі викликам Росії
Філіп Брідлав
Головнокомандувач союзних сил НАТО в Європі Філіп Брідлав заявив, що ситуація на передовій в Україні є «напруженою» і що необхідно повернутися до угоди про припинення вогню. Він висловив своє занепокоєння, що нинішнє становище біля Маріуполя і села Широкина нагадує те, що вже ставалося раніше під час оголошених припинень бойових дій.
«Ми бачили схему підготовки, схему пересування сил, схему поповнення запасів, схему підготовки, залучення передового командуванню та контролю. Ці речі у минулому передували подальшим бойовим діям. Ми бачили подібну підготовку зараз», – сказав він.
Єнс Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг додав, що не лише Україна, але і НАТО дивиться в очі викликам Росії, яка «силою змінює кордони та залякує сусідів». Він зазначив, зокрема, складну кампанію з дезінформації, на яку Захід може відповісти лише «інформацією, заснованою на цінностях демократії, свободи слова та відкритих суспільств».
Тим не менш, Столтенберг сказав, що НАТО готове відповідати й на будь-які військові виклики.
«Ми вже здійснили найбільше зміцнення нашої колективної системи з кінця Холодної війни, збільшивши кількість Сил реагування НАТО та зробивши Сили підвищеної боєготовності серцевиною Посилених сил швидкого реагування НАТО», – сказав він.
Столтенберг додав, що альянс також розширив повітряне патрулювання та свою присутність у Балтійському морі.
«Агресія», «анексія»
Віце-президент Центру політичних досліджень Росії Євген Бужинський в інтерв’ю російському інтернет-порталу «Вести» сказав, що заяви чиновників НАТО та ЄС не відрізняються від тих, що були зроблені ще рік тому, невдовзі після російської анексії українського Криму.
«Не бачу жодних позитивних сигналів і негативних сигналів. Йде ритуальне повторення: «агресія», «поки не змінить», «анексія», – сказав він.
Заяви Заходу про можливе втручання Росії у країни Балтії Бужинський вважає нісенітницею. «В Україні зрозуміло – там державний переворот, небезпека фізичного придушення російськомовного населення – все більш-менш зрозуміло. А в країнах Балтії що?» – сказав він.
21 і 22 травня у Ризі триватиме саміт учасників програм ЄС «Східне партнерство». Наразі це – Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія й Азербайджан. У Росії вже заявили, що ставляться до заходу негативно, бо сенс «Східного партнерства» «має яскраву антиросійську спрямованість». МЗС Латвії наголосило, що програма ЄС «не спрямована проти будь-якої третьої сторони або держави, зокрема й Росії».