Чого бракує «Східному партнерству»?

Брюссель – Саміт «Східного партнерства» у Ризі має надіслати чіткий сигнал-заохочення не лише Києву, Тбілісі чи Кишиневу. Росія, тобто велика сусідка цих держав, що прагнуть зближення з ЄС, теж має зрозуміти: хочете, щоб вас поважали – поважайте кордони та міжнародні угоди. Так нині у Європарламенті коментують наступні кроки ініціативи, що покликана сприяти євроінтеграції країн колишнього СРСР.

Чого бракує «Східному партнерству»?

Більше допомоги та підтримки з боку ЄС тим східним державам-партнерам, які активніше та більше реформуються. Такий принцип задекларувала Європейська співдружність щодо країн-учасниць «Східного партнерства». Однак, на думку Олени Зеркаль, заступника міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції, він не працює. Та й у ставленні до кожної з шести країн цього об’єднання Брюссель мав би виявляти більше гнучкості й розробляти індивідуальні підходи.

«Якщо ми робимо реформи, то розуміємо, що завдяки цьому ми можемо отримувати доступ до фондів, можемо розраховувати, що в Україні, Грузії та Молдові має проводитися «screening»​ (вивчення ступеню готовності до набуття членства), як це проводиться в державах-кандидатах. Тобто, ми розраховуємо, що нам нададуть інструменти для реалізації цих угод»,– констатує вона.

Натомість, пояснює Олена Зеркаль, навіть те, що ЄС та країни-партнери досі ніяк не можуть спромогтися на розробку спільного підсумкового документа за результатами ризького саміту «Східного партнерства», – це свідчення суперечностей, що розривають і ЄС, і самі країни-партнери та вказує на недоліки ініціативи.

«У Ризі мають заявити: ми не хочемо шкоди Росії, водночас, нашими принципами не поступимося»

З огляду на це, Росія не змарнує можливості скористатися недоліками «Східного партнерства», каже Оярс Калні, голова комітету закордонних справ парламенту Латвії.

«Саміт у Ризі має ще раз підтвердити, що ЄС нікому не погрожує і що бути його другом – це вигідна річ. А Росії треба нагадати: хочете щоб вас поважали – поважайте кордони та міжнародні угоди. «Східне партнерство» не націлене проти росіян, і, гадаю, вони це усвідомлюють. У Ризі мають заявити: ми не хочемо шкоди Росії, водночас, нашими принципами не поступимося, бо окупація країни-сусіда та підтримка кривавого конфлікту на своїх кордонах – неприпустимі», – наголошує Оярс Калні.

Латвійський парламентар додає: щоб «Східне партнерство» було привабливішим, йому бракує світла в кінці тунелю, тобто чіткого сигналу державам-учасницям щодо надання їм перспективи приєднання до ЄС.

ЄС, попри сусідство, має й свої турботи – Віґанд

Йоганнес Ган, єврокомісар із політики сусідства та переговорів щодо розширення, виступаючи на конференції щодо майбутнього «Східного партнерства», заявив: стороннього тиску на ту чи іншу країну сусіда, яка обирає свій шлях, бути не може.

«Ми працюємо з Україною в підготовці впровадження зони вільної торгівлі з початку наступного року. Приємно усвідомити, що уряд України теж чітко налаштований на цей крок», – каже єврокомісар.

Тим часом Ґуннар Віґанд, директор Європейської дипломатичної служби з питань Росії та «Східного партнерства», додає: Європейський союз робить все можливе для успіху в зближенні з сусідами. Однак не слід забувати, що і сама співдружність переживає не найкращі часи, вказуючи на грецьку кризу, грядущі проблеми з можливим виходом Британії зі складу ЄС, міграцію чи тероризм.