Афганістан і Україна: «вороги наших ворогів – наші друзі»

Кабул – Такі далекі – у відстані і культурно -- одна від одної країни, Україна й Афганістан, мають, як не дивно, багато спільного. Афганістан став жертвою вторгнення Кремля в 1979-1989 роках, а Україна нині відбиває на Донбасі агресію Росії, яка перед цим окупувала Крим. Афганці тепло ставляться до України і симпатизують їй як слабшій країні, яка стала об’єктом нападу сильнішої Росії. Але не тільки цим вичерпується певна схожість між Україною та Афганістаном.

Коли читаєш про історію Афганістану, про періоди безкінечних заколотів, переворотів, повстань, міжплемінних і міжрегіональних суперечностей, а також скинутих і часто страчених лідерів, то це чимось нагадує українську Руїну козацьких часів 17-го століття.

Афганці дуже волелюбний народ. І ті з них, хто побував чи в радянській Україні, чи в незалежній Україні, те саме кажуть про українців.

Україна межує з сімома країнами, а Афганістан – з шістьома (Пакистан, Китай, Таджикистан, Узбекистан, Туркменистан та Іран). Обидві були і є ласими шматочками для декого зі своїх сусідів.

Часом деяким афганцям видається, що їхня країна – ледь не центр Землі, і всім сильним світу цього так і хочеться завоювати Афганістан – так само і декому з українців вважається, що планетарна пуповина зарита саме на древній землі скіфів і Трипілля...

Цікаво також, що після виходу СРСР із Афганістану бійці афганського спротиву – моджахеди – пересварились між собою і це проклало шлях до влади фундаменталістському «Талібанові», який встановив дуже жорстокий режим сили і нетерпимості. Так само і в Україні після Помаранчевої революції політичні чвари проклали шлях до влади авторитарному президенту Віктору Януковичу, для скинення якого знадобилась Революція гідності. Для усунення «Талібану» в 2001 році знадобилась військова операція США і НАТО.

Але найголовніше, звичайно, це те, що Афганістан наприкінці минулого століття, а Україна нині стали жертвами агресії Москви.

«Вороги наших ворогів – наші друзі. Тому Україна – наш друг. Росія хотіла зробити Афганістан своєю частиною, але афганці ніколи не погодяться на рабський статус. Афганістан відомий як цвинтар окупантів та імперій», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода один із провідних істориків Афганістану професор Хабібулла Рафа.

професор Хабібулла Раф

«Радянський Союз думав, що якщо він інших підкорив, то й Афганістан підкорить. Але Росія не лише програла в Афганістані, але й середньоазійські країни отримали незалежність. Нині Росія напала на Україну і забрала Крим. Але нинішня Росія не така вже сильна, як була раніше», – каже історик під час інтерв’ю в своєму кабінеті в Академії наук Афганістану в Кабулі.

«Українці мають врятувати свою землю і викинути Росію. Я маю надію, що Україна вистоїть і зламає хребет Росії», – додає Рафа.

Два крамника -- два ставлення до Москви

У Кабулі є «Буш-базар», названий на честь Джорджа Буша, який наказав американському війську у 2001 році вдарити по «Талібану». Тут зокрема можна купити американську військову форму і берці. Раніше цей базар називався «Брежнєв-базар» і на ньому часом радянські офіцери купували японські касетні магнітофони, і продавалися там також запчастини для «Волг» і «Жигулів».

…Їхні крамнички на «Буш-базарі» розташовані через стінку. Вони – гарні приятелі. Абдул Саллам продає одяг військового стилю – багато справжнього зі США або зшитого у Китаї. А Хамід продає енергетичні напої та сухе молоко.

«Росіяни напали на нашу країну і нашою відповідальністю було воювати проти них. І ми боролися проти них. Я сам воював і нас обстрілювали десятки вертольотів і бомбували радянські літаки. У нас були Калашникови для захисту. Я захищав Панджирську ущелину і росіянам так і не вдалося її взяти під контроль», – розповідє 52-річний Абдул Саллам, пригадуючи, що в часи війни з СРСР він був молодим і в боях легко пересувався з однією гори на іншу.

«Під час перебування росіян я був у Кабулі і працював на уряд. Життя було гарним, ми мали достатньо їжі. Мені росіяни не заважали. Тоді мені було краще, аніж зараз. Нам давали спеціальні купони на харчі і ми могли робити закупи в спеціальних магазинах. Мука, супи, чай, молоко, шоколад – все було безплатно, бо ми працювали на (прорадянський) уряд», – ділиться спогадами 47-річний Хамід.

Важко будувати, легко руйнувати

Як каже професор-історик Хабібулла-Рафа, вторгнення до Афганістану Росія готувала 200 років. Тобто, були відносини, зокрема Афганістан та червона Росія після перемоги більшовиків були нормальними сусідами, але, за його словами, Росія – царська та червона – «завжди хотіла зробити Афганістан своєю частиною».

Афганці добре знають, як в 1884-1885 роках Російська імперія відкраяла у них три шматки території, а обіцянки СРСР їх повернути так і залишилися порожніми.

Обкладинка книжки про радянське вторгнення: афганський голуб перемагає російського ведмедя

«СРСР завжди казав, що не буде здійснювати експорт комунізму до Афганістану і що, мовляв, у них свій шлях, а в афганців свій. Але всі ці слова про співпрацю і дружбу – все це було прикриттям і зрештою відбулося вторгнення на нашу землю, – розповідає Хабібулла Рафа. – Є дві країни, які ніколи не змирились і не змиряться з іноземним пануванням – це Афганістан і Непал».

«Знаєте, відносини так важко і довго будувати і так легко зруйнувати. Напавши на Афганістан, росіяни надовго зіпсували ставлення до себе з боку афганців», – додає професор.

...В Україні також агресія. Важко не погодитись з тими, хто каже, що відбудовувати українсько-російські відносини після війни теж буде нелегко і займе це роки, а то й десятиліття. Мабуть, це ще одна подібність України й Афганістану – обидві країни доводять стару істину, що бувати важче, аніж руйнувати.

На цю ж тему: