Суцільний Першотравень: німці відпочивають найбільше, а працюють найкраще

Берлін – Початок травня для мешканців європейських країн позначений масовими народними «гуляннями»: трудящі традиційно виходять на святкові демонстрації під гаслами боротьби за соціальну справедливість, гідну оплату праці, скорочення робочого дня. І все це – у законний вихідний – День солідарності трудящих. А якщо додати до нього ще й інші травневі свята, які теж є неробочими, то набігає їх чимало. Наша розповідь про те, скільки таких відзначають у Німеччині.

Суцільний Першотравень: німці відпочивають найбільше, а працюють найкраще

Про працелюбність німців склався вже стійкий стереотип: трудоголіки. Тим часом, за даними експертів Інституту німецької економіки, Німеччина – країна, громадяни якої мають чи не найбільше у Європі вихідних, відпускних і святкових днів. Відповідно до німецького законодавства, встановлення вихідних днів належить до компетенції федеральних земель. Виняток – лише День національної єдності 3 жовтня, котрий відзначають усі без винятку громадяни, і який установлений державною угодою. Решта вихідних і святкових днів установлюються земельними урядами. Але 9 свят відзначаються у всіх 16 землях. А додатково до них у 11 землях встановлені ще й інші – у деяких до 15 на рік! Конституція ФРН називає їх, а також неділі «днями відпочинку від роботи і відновлення душевних сил».

Скільки разів на рік відпочивати

Але починаються свята у всіх 1 травня, у Міжнародний день солідарності трудящих, який, до того ж, поєднується з релігійним святом встановлення травневого дерева. 4 травня – День святого Флоріана – теж неробочий. Якщо 9 травня тут не є святом, то 12-15 травня – День «льодових святих» – Панкрата, Сервація, Боніфація і Холодної Софії. У більшості земель ці дати відзначаються впродовж двох вихідних. Як і 16 травня – День святого Непомука та 25 травня – День святого Урбана, покровителя виноробства, вони теж можуть бути неробочими. Є ще так звані плаваючі свята: сороковий день після Великодня, другий четвер перед Трійцею – Вознесіння Христа, який у Німеччині вважається днем мандрівок у гори і поїздок верхи. Також п’ятдесятий день після Паски – Трійця – і День духів – понеділок, коли організовуються великі ярмарки.

А ще у німців – щедрі відпустки: місяць. Якщо додати до цього вихідні, середні показники лікарняних, відпусток із догляду за дитиною, поїздки в санаторії, то виходить, що з 366 днів року німці відпрацьовують лише 212.

Тим часом, британський письменник Адам Фетчер, котрий набув популярності своїм бестселером під назвою «Як стати німцем», дивується деяким тутешнім традиціям щодо вихідних. От що говорить він, приміром, про святкування Різдва: «Я вважаю, це просто підло, коли Різдво припадає на вихідні дні, то уже у понеділок німці мають іти на роботу. Так, ніби минули звичайні вихідні дні, а не святе Різдво. У Британії, наприклад, байдуже, на які дні випадає Різдво. Люди одержують одразу два вихідні потому».

Працювати менше, а жити краще

Експерти доходять висновку: німці 40 відсотків часу відпочивають – найбільше в Європі. А на роботі зайняті набагато менше, ніж навіть греки, котрих вони звинувачують в утриманстві. Наприклад, 2013 року середньостатистичний грецький робітник відпрацював 2037 годин, а його німецький колега – 1388 годин.

Профспілка авіакомпанії Lufthansa страйкує в аеропорту Франкфурта, серпень 2012 року

Проте ця статистика в жодному разі не спростовує думки про німців, як про працелюбну націю. Адже за продуктивністю праці, яка впродовж кількох останніх років стабільно зростає, вони – лідери в Європі. Тому німецькі профспілки дедалі наполегливіше порушують питання про скорочення робочого тижня з 39 до 37 годин.

Професор боннського Інституту роботи і соціальної безпеки Грегор Тюсинг аналізує вплив скороченого робочого тижня на розвиток економіки.

«Якщо говорити про скорочення робочого тижня, і як це вплине на економіку, то важливо враховувати, чи станеться це і з виплатою повної заробітної плати чи з її зменшенням. Скорочення робочого тижня зі збереженням повної зарплатні призведе безперечно до навантаження на економіку, котре має бути компенсоване іншим шляхом. Тому актуальні вимоги німецьких профспілок, приміром, залізничників – щодо скорочення робочого тижня зі збереженням повної заробітної плати – залишаються нереалізованими», – вважає Грегор Тюсинг.

Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції, яку робітник випускає за певний час. Цей показник визначає ефективність трудової діяльності, вказуючи при цьому на ступінь розвитку держави. Німці досягли такої його позначки, коли працювати вже можуть менше, але жити краще.