Євген Аронов
Конгрес США ухвалив бюджетний план на 2016 рік. Документ передбачає значне збільшення фінансування військових програм при скороченні соціальних витрат. Незадовго до цього в Комітеті зі збройних сил Сенату виступив головнокомандувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав, який заявив, що російські війська і сили сепаратистів на сході України прикриваються перемир’ям, щоб перегрупувати сили і підготувати новий наступ.
У вступному слові і відповідях на запитання сенаторів Філіп Брідлав виділив кілька тем. Перша з них – за місцем у списку і, можливо, за важливістю – зводиться до того, що Росія і сепаратисти в Донецьку і Луганську під прикриттям перемир’я перегруповуються і готують новий наступ (багато європейців, зі свого боку, схильні вважати, що протистояння вийшло з військової фази і вступило в політичну, яка передбачає реконструкцію Донбасу і вирішення проблеми біженців).
У зв’язку з цим генерал знову заявив, що підтримує пропозицію багатьох законодавців забезпечити Україну летальною зброєю, хоча від конкретики утримався. Прихильники надання зброї Україні, за їхніми власними словами, лише хочуть підняти для Володимира Путіна ціну агресії – настільки, щоб втрати від експансіоністського курсу переважили в розрахунках Кремля потенційні вигоди від нього.
Філіп Брідлав
«Я прекрасно усвідомлюю, що рішення про доцільність озброєння України складне, що Путін здатний різко на нього відреагувати, – наголосив Брідлав. – Ми повинні бути чесні перед собою і визнати, що будь-які наші кроки або відсутність таких, тобто пасивність, теж неминуче спровокують реакцію Путіна, в цьому варіанті – на нашу слабкість».
У лютому до Комітету зі збройних сил Палати представників було внесено законопроект про забезпечення України зброєю на мільярд доларів. В остаточній редакції законопроекту ця цифра зменшена в 5 разів – до 200 мільйонів. Бюджетна тема займала важливе місце у виступі Філіпа Брідлава. Союз НАТО, за його словами, скоротив з кінця Холодної війни чисельність особового складу своїх збройних сил на 75% («Ми вважали весь цей час, що Росія буде нашим партнером», – говорить Брідлав).
Сьогодні США та союзники у відповідь на агресію Кремля всерйоз задумалися про зміну тенденції, але ці зрушення потребують відповідного фінансування. Цього буде дуже нелегко домогтися, зважаючи на інерцію витратних пріоритетів у всіх державах Заходу і ухваленого рядом європейських країн режиму скорочення бюджетних витрат.
Генерал Брідлав у своєму виступі приділив велику увагу ще одній тезі – розвідці. «Великі ресурси в цій області, зі зрозумілих причин, були відвернені на поточні потреби в Іраку та Афганістану, поки там йшли війни, і на аналіз можливих майбутніх загроз; Східна Європа відійшла на задній план, внаслідок чого в сегменті розвідувального товариства, що займається цим регіоном, утворилися великі діри», – твердить генерал.
Стівен Бланк
Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода провідний співробітник Американської ради із зовнішньої політики Стівен Бланк, така проблема справді існує.
«Не буду поширюватися про те, що конкретно відомо натовським розвідкам і чого вони не знають, але хотіли б знати, – зазначає він. – Зупинюся на двох моментах. Перший: аналітичні матеріали про Росію, що готуються нашим розвідтовариством, у цілому досить низької якості. Пул експертів з Росії був сильно урізаний. Ті, хто залишився, здебільшого слабко орієнтуються в російській, радянській і пострадянській історії, недооцінюють вплив минулого на оперативні плани Кремля, погано прораховують технічні ресурси, наявні в його розпорядженні, і сильно відстають від подій».
«Багато аналітиків, з якими я особисто розмовляв, чомусь висловлювали впевненість у тому, що Крим і гібридна війна в Україні, що захопила їх зненацька, були імпровізацією, а не втіленням давно відпрацьованих сценаріїв. Другий момент: високопрофесійні аналітики, що залишилися в спецслужбах, експерти з питань Росії ще в грудні 2013 передбачали агресивні дії Москви щодо України, але розвідувальна спільнота не могла дійти консенсусу, чи вважати цей варіант імовірним. Іншими словами, адміністрація президента США не була зацікавлена в досягненні консенсусу щодо цього питання. Барака Обаму і його оточення не дуже турбує Росія, вони бачать її як регіональну державу в процесі деградації. Саме з цим трактуванням недвозначно сперечався Брідлав, коли він говорив сенаторам, що виклик, кинутий Росією Заходу, має не регіональний, а глобальний характер, до того ж становить загрозу не швидкоплинну, а довгострокову. Це різко контрастує із зауваженням колишнього високопоставленого представника Білого дому, висловленим нещодавно кореспонденту The Washington Post: «Що ви від нас хочете? – Крим завжди належав Росії!».
Як каже Стівен Бланк, американська розвідувальна спільнота спершу широко поширювала свої аналітичні матеріали про Росію, засновані на відкритих джерелах. Віднедавна з міркувань секретності коло отримувачів цих матеріалів сильно звузилося, що спричинило погіршення їхньої якості. За словами Бланка, «це абсолютно закономірний наслідок ослаблення зворотного зв’язку».
Сенатор-демократ Джо Манчин на слуханнях запитав Брідлава про точки дотику Америки та Росії, які зберігаються. «Мої контакти з російськими воєначальниками практично зведені до нуля, – відповів Брідлав, – але у держсекретаря Джона Керрі залишилися сфери діалогу з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим».
Стівен Бланк згадав у цьому зв’язку ядерні переговори провідних держав з Іраном, можливу співпрацю проти ісламських екстремістів і Афганістан. Інтерес Росії до військової співпраці з Америкою, на його думку, завжди був «показним». «Я багато років викладав у Вищому командному училищі сухопутних сил і можу сказати, що відправка до нас на навчання російських курсантів означала кінець їхньої професійної кар'єри», – говорить Стівен Бланк.
Гібридна війна, розпочата Росією, включає в себе засоби військові, розвідувальні та інформаційні. Якості та охопленню останніх Брідлав дає вельми високу оцінку, зокрема, стосовно країн Балтії. Наступного тижня генерал обговорить з представниками Держдепартаменту США спільні заходи щодо протидії російській пропаганді. Стівен Бланк не бачить особливої користі в підключенні Пентагону до вироблення і реалізації інформаційної політики, але всіляко виступає за реставрацію окремого незалежного відомства з іномовлення, яким до кінця 1990-х років було Інформаційне агентство США.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода