Менше спеціальностей і чверть предметів за вибором – такі зміни для українських студентів анонсувало Міністерство освіти. Реформу уже схвалив Кабінет міністрів. У відомстві обіцяють: це полегшить молоді працевлаштування і відкриє доступ до освіти у Європі. І анонсують подальші зміни: перегляд стандартів до кожної спеціальності
«Планується, що на бакалавраті людина обиратиме широку спеціальність. Далі вона коригуватиме її за рахунок можливості обирати 25% предметів – фактично, це рік навчання. А магістратура – це буде вже глибша спеціалізація у певній темі, – каже перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун. – Адже раніше студент ризикував вступити на вузьку спеціальність, яка до часу випуску вже не була представлена на ринку».
Інна Совсун
Як зазначає заступник міністра, попередній перелік спеціальностей був штучним, і створювався під конкретних людей і кафедри, а не під запити країни і ринку. Попри це, відомство пішло на компроміс. Адже роботодавці вимагали ще меншої кількості спеціальностей, а університети – більшої. Зрештою зі 150 спеціальностей залишиться 109, а не 60, як планувалося раніше. Незмінним лишилося право студента обирати 25% навчальних дисциплін.
Водночас документ викликав і критику, головно з боку викладачів та студентів Інституту міжнародних відносин КНУ, який втратить частину спеціальностей.
Намагаються контрабандою протягнути дуже реальні речіОлександр Задорожній
«Завдяки другорядним формальним змінам (перешивка переліку спеціальностей), потребу в яких досі серйозно ніхто не обґрунтував, намагаються контрабандою протягнути дуже реальні речі. Невідомі, ніде не вказані й не виписані критерії визначення тих чи інших галузей знань або спеціальностей», – заявив завідувач кафедри міжнародного права Олександр Задорожній.
За його словами, у Європі є попит якраз на фахівця-міжнародника з комплексною підготовкою. Критикувала проект і Спілка журналістів – вивчення журналістики і зв’язків з громадськістю одночасно тут називають «радянською практикою ототожнення журналістики і пропаганди.
У Міністерстві освіти зміну називають не зменшенням числа спеціальностей, а укрупненням, і пояснюють: чимало спеціальностей є схожими, і їх доцільно об’єднати, та це не означає, що спеціалістів у якихось сферах перестануть готувати. Тих, хто навчається зараз, зміни не торкнуться. Імовірно, і цьогорічних вступників реформа омине.
Якщо в університеті прагнуть давати студентам ширший перелік знань – вони можуть це робитиОлег Дерев’янко
«Це потрібно, щоб українська освіта рухалася до міжнародних стандартів. – переконує заступник міністра освіти і науки Олег Дерев’янко. – Так, є перелік спеціальностей, але закон дозволяє вишам варіювати програми. Таким чином, якщо в університеті прагнуть давати студентам ширший перелік знань – вони можуть це робити».
Знайти роботу стане легше
Така реформа зовсім не обмежує права студентів чи викладачів, вважає ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк.
Студенти навпаки отримають ширші можливості і зможуть краще адаптуватися до ринку праціВіктор Огнев’юк
«Студенти навпаки отримають ширші можливості і зможуть краще адаптуватися до ринку праці. Стандарти на 10 років – це консерватизм, я сподіваюся, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти буде готувати гнучкі програми, за рахунок чого студенти зможуть поглиблювати підготовку там, де це наразі актуально», – каже ректор.
Наступним кроком у міністерстві бачать формування комісій для підготовки стандартів кожної спеціальності. «Для нас критично важливо, щоб до комісій потрапили найкращі науковці, представники працедавців, професійних асоціацій. Для цього оголосимо відкритий конкурс для відбору членів комісій», – повідомила Інна Совсун. Орієнтиром тут називають британську практику, де стандарт спеціальності узагальнений у 5-6 сторінках вимог.
«Ми підтримуємо таке укрупнення спеціальностей. Роботодавці раніше не могли зрозуміти, чим відрізняються спеціальності. Тож у студентів питали не диплом, а що вони вміють робити. Це знецінювало і диплом, і статус університету. Зараз ми чекаємо нову систему співпраці. Бачимо це як нові стандарти, куди увійдуть побажання роботодавців, і на базі цього формуватимуться програми», – повідомив директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців Родіон Колишко.
Дещо іншу позицію має проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров: «Роботодавці теж мають різні стандарти. До прикладу, дві серйозні ІТ-контори у нас на факультеті кібернетики озвучували прямо протилежні вимоги до студентів, одні казали вчити програмуванню, а потім математиці, інші – навпаки!»
За словами Володимира Бугрова, зараз важливо звести докупи академічні і професійні стандарти для різних професій. Тому до розробки нового стандарту треба залучати практиків і дотриматися балансу в інтересах студентів, працедавців і викладачів Однак обмежувати все слід не лише вишами, а починати готувати майбутнього фахівця ще зі школи.
Реформи потрібно продовжувати
Не можна покладатися лише на аналіз потреб ринкуТарас Фініков
«Справді, є проблема того, що людина може обрати вузьку спеціальність, котра згодом зникне. Однак не можна покладатися лише на аналіз потреб ринку. Хто скаже, якими вони будуть через 5 років? Ми не знаємо, наприклад, буде Україна розвиватися як індустріальна чи аграрна держава. Безпрограшно – орієнтуватися на потреби студентам, аби він міг напрацьовувати потрібні йому знання» – каже президент Фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков.
Мобільність – це ще й конкуренція всередині України, каже Олег Дерев’янко. За умови відкритості університетських програм і вибору предметів, виші і конкретні викладачі будуть конкурувати за кожного студента. А це зробить освіту якіснішою. На думку Тараса Фінікова, також доречно зменшити кількість навчальних годин, проте збільшити акцент на самостійній роботі.
Якщо 18-річні мають право воювати, чому вони не можуть обирати собі курси?Інна Совсун
«Є загроза, що студенти обиратимуть легші курси. Але вони ж прагматичні, не треба вважати студентів інфантильними. Якщо 18-річні мають право воювати, чому вони не можуть обирати собі курси?» – каже Інна Совсун.
«Нові програми дозволять студенту знайти себе. Це перший, але важливий крок, – каже менеджер із аналітичної роботи офісу «Темпус/Еразмус+ в Україні» Жанна Таланова. – Реформа збільшить академічну мобільність: це і поїздки в Європу на навчання, і співпраця вишів. Раніше це було неможливо, тепер же виші можуть користуватися цим».
«Насправді всі завдання ми не вирішимо, – вважає Володимир Бугров. – Адже кількість викладачів і нормативи залежать від Міністерства економіки і Міністерства фінансів, а їх цей закон напряму не стосується. Фінансово ці зміни залежні від цих відомств. Тому треба запрошувати відповідні міністерства до співпраці, аби реформи тривали».