Кабул – Цього тижня минулого 37 років з моменту прорадянського перевороту, коли група офіцерів із Народно-демократичної партії Афганістану (НДПА) захопила владу в країні, а радянський Кремль сприйняв це як соціалістичну революцію і через півтора роки увів радянські війська на територію Афганістану. Результатом помилки Брежнєва була втрата майже 15 тисяч життів вояків, а фіаско в афганській авантюрі прислужилося розпаду СРСР, з якого постала і незалежна Україна.
Після перевороту НДПА у квітні 1978 року протягом кількох місяців піднявся спротив проти прорадянських комуністів, які в свою чергу розкололися на дві фракції. Халкіський президент Нур Муггамад Таракі проправив недовго і був убитий у вересні 1979 року. Радянські спецпідрозділи вбили його наступника Хафізуллу Аміна в грудні того ж року, він протримався при владі усього кілька місяців.
І радянська армія увійшла до Афганістану 25 грудня 1979 року.
«То був прорадянський переворот. Але він був неприйнятний для народу Афганістану. По своїй суті комунізм антиісламський, а 90 відсотків мешканців країни були неписьменні, віруючими-мусульманами. Прорадянський режим був проти волі більшості афганців», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода професор факультету права та політичних наук Кабульського університету Вадір Сафі.
Москва припустилася великої помилки коли надіслала війська. Це посилило бажання афганців до спротивуВадір Сафі
«Москва припустилася великої помилки коли надіслала війська. Це посилило бажання афганців до спротиву. СРСР хотів експортувати революцію з допомогою гармат. Але в Афганістані мала місце не народна революція, а звичайний переворот», – додає він.
За офіційними даними, СРСР втратив у війні майже 15 тисяч вояків, а серед афганців західні джерела дають цифру жертв – переважно серед цивільних – у майже мільйон людей. Шість мільйонів афганців стали біженцями в результаті радянської кампанії 1979-1989 років.
Сусіди Афганістану – Пакистан та Іран, а також США і Захід в цілому, Саудівська Аравія і Китай почали надавати афганським повстанцям – моджахедам – допомогу зброєю та фінансами. Перелом у військовій кампанії в Афганістані наступив у середині 1980-х.
В 1987 році Михайло Горбачов в принципі ухвалив рішення про виведення радянського контингенту, який залишив Афганістан 15 лютого 1989 року.
Виведення радянського контингенту з Афганістану, 15 жовтня 1989 року
Виведення радянського контингенту з Афганістану, 15 лютого 1989 року
За три роки впав уряд президента Наджибулли, підтримуваного Москвою, а потім моджахеди пересварилися між собою і в 1996 році владу взяв «Талібан», складений переважно з колишніх молодих афганських біженців у Пакистані, які отримали релігійну освіту в медресе.
2001 року опозиційні «Талібанові» афганські сили при допомозі США та НАТО усунули талібів через їхній дуже фундаменталістський характер правління і надання прихистку «Аль-Кайді» з Усамою бін Ладеном.
«Таліби не знали, як керувати. Саме відсутність злагоди між моджахедами проклала шлях «Талібану» до влади. Міжнародна спільнота врятувала Афганістан від «Талібану», – каже професор.
Поразка Червоної армії була великим ударом по комунізму. Це призвело до падіння СРСРВадір Сафі
Історики й далі сперечаються, як міг би розвиватися Афганістан, якби не введення радянських військ Брежнєвим. Але фактом є те, що СРСР через Афганістан був у міжнародній ізоляції, а Афганістан сприймався як один із головних майданчиків в Холодній війні.
Леонід Брежнєв. 1978 рік
«Поразка Червоної армії була великим ударом по комунізму. Це призвело до падіння СРСР. Розпад СРСР створив 15 нових держав, які вже не були під правлінням Москви», – наголошує професор Сафі.
«Як це так – забрати Крим?»
В Афганістані багато людей знають про Україну і зокрема про те, що Росія забрала в неї Крим, і що в Україні йде війна.
Є багато симпатій до України через те, що вона менша і слабша і – як Афганістан в кінці минулого століття – стала жертвою вторгнення з боку Москви.
Українці, як і афганці, дуже волелюбний народ. Я був в Україні ще в часи СРСР і вже тоді помітив різницю між українцями і росіянамиВадір Сафі
«Москва все ще думає, що 14 колишніх республік є її сателітами. Особливо Москві важко змиритися з незалежністю України та Білорусі, бо це слов’янські країни. Ще якось вона може заплющити очі на Таджикистан чи Туркменистан, але на Україну Москва буде тиснути й надалі. Але українці, як і афганці, дуже волелюбний народ. Я був в Україні ще в часи СРСР і вже тоді помітив різницю між українцями і росіянами», – каже Сафі.
«Як це так: взяти й забрати Крим. В самій Росії немає повної демократії, то як же вона може привносити демократію тому ж Криму? Путін і Москва ніколи не погодяться на членство України в ЄС і НАТО і саме це було основною причиною вторгнення Росії в Україну, – зауважує афганський професор. – Але в підсумку Путін не переможе. Він не зможе упокорити Україну. Самою силою все не вирішиш».
На цю ж тему:
|
Афганський моджахед: Україна здатна перемогти Росію «Нині росіяни вже не супердержава. І з ресурсами, які є в України, ви можете ще впевненіше їх перемогти» далі |