Права людини в Україні: докази воєнних злочинів під ногами

Київ – Незахищеність людей в Україні від насильства та відсутність ефективного розслідування злочинів, скоєних під час Євромайдану, анексії Криму і конфлікту на Донбасі констатує Українська Гельсінська спілка з прав людини. У Києві презентували щорічну доповідь «Права людини в Україні 2014», над якою працювали 74 експерти із правозахисних організацій у різних регіонах.

Права людини в Україні: докази воєнних злочинів під ногами

Право і монополія держави на легітимне насильство – це були дві опори для певної «планки», яка визначала цивілізаційний рівень України і яка впала внаслідок подій минулого року, говорить голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Микола Козирєв.

Микола Козирєв

«Вона (згадана «планка» – ред.) впала не тільки на сході України, але й тут у суспільстві, чому служать свідченням різноманітні ексцеси, зокрема, «люстрація» через сміттєві баки», – зауважує він.

Ситуації у Криму і на Донбасі присвячені окремі розділи у цьогорічній доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні». Також є параграф про події Євромайдану.

Дар’я Свиридова

Після анексії Криму там настали суворіші правила гри, і під час моніторингу правозахисники фіксували переслідування як проукраїнських активістів, так і журналістів, зауважує експерт УГСПЛ Дар’я Свиридова.

Зокрема, йдеться про так звану «справу 26 лютого» 2014 року, коли під кримським парламентом відбулися сутички між прибічниками Меджлісу і «Русского единства». Арешти за звинуваченням в «організації масових заворушень» тривають. Свиридова пов’язує це зі спробами окупаційної влади подолати опір, який донині існує на півострові.

Ще один пункт у моніторингу – примусове громадянство, яке, за словами правозахисниці, фактично робить людей «заручниками півострова».

«Бо без того паспорта громадянина Російської Федерації на сьогодні будь-яке виживання на півострові неможливе – починаючи від надання медичних послуг і закінчуючи правом жити у своєму домі», – пояснює Дар’я Свиридова.

Докази злочинів на Донбасі збирають українські і російські правозахисники – Матвійчук

Моніторинг ситуації щодо дотримання прав людини у зоні АТО для цьогорічного звіту проводився мобільними групами українських і російських правозахисників, також інформацію передавали організації та ініціативні групи, які допомагають переселенцям, розповідає Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод».

За її словами, однією із рекомендацій правозахисників українській владі було створити при СБУ координаційний центр, що відповідав би за збір інформації про воєнні злочини, але цього не робиться, і докази злочинів знищуються.

Як приклад Матвійчук розповідає про досвід мобільної групи правозахисників, які приїхали у Слов’янськ одразу після того, як звідти пішли бойовики, і зайшли у підвал, де ті тримали полонених.

«За їхніми словами, це виглядало так: усе валяється на підлозі, кров зі стін тут же при них відмивають якісь комунальні служби чи хтось – і жодного правоохоронця. У нас тоді в мобільній групі була адвокат. І вона побачила документи, які просто валялися на підлозі, і це виявилися смертні вироки, підписані самим Гіркіним, і це були ліквідаційні списки українських активістів на Донбасі», – зазначає правозахисниця.

Що ж до подій Євромайдану, під час яких більше ніж сотня людей загинула, кілька тисяч поранено, а про 27 зниклих досі немає інформації, то тут, за словами Олександри Матвійчук, зібрану активістами інформацію передали Міністерству внутрішніх справ і Генпрокуратурі.

ГПУ проведе розслідування власних зловживань – Шокін

Віктор Шокін

Водночас, як заявив у середу генпрокурор Віктор Шокін, його відомство встановило факти перешкоджання розслідуванню злочинів проти активістів Майдану з боку працівників МВС, СБУ і самої Генпрокуратури. Зараз відкрили відповідне кримінальне провадження і створюють спеціальне управління, що буде займатися службовими розслідуваннями щодо перевищення повноважень.

У ГПУ також заявляють, що встановили особи усіх бійців «Беркута», які брали участь у розстрілі мирних мітингувальників під час Революції гідності. Але наразі в суді розглядають справу лише проти двох колишніх «беркутівців» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна.

Емблема Міжнародного кримінального суду в Гаазі

Що ж до злочинів на Донбасі, то тут, за словами правозахисників, дійсно незалежне розслідування може забезпечити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Як заявляв нещодавно міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Україна має намір звернутися як до Міжнародного кримінального суду (який іноді помилково називають «Гаазьким трибуналом», хоча це назва іншої установи), так і до Міжнародного суду, органу ООН. Римський статут МКС, однак, ратифікація якого дозволяє звернутися до першої зі згаданих установ, досі не ратифікований.​

Будівля Міжнародного кримінального суду в Гаазі. ©Shutterstock

На цю ж тему: