Можливості розвитку замість продуктів – приблизно таку стратегію обрала ООН щодо допомоги переселенцям із Донбасу. Упродовж кількох місяців українські волонтери працювали за рахунок грантів від організації над різними проектами допомоги біженцям. Наразі завдяки цьому існує ціла низка програм підтримки, а ООН готує нові гранти.
«Гуманітарна допомога – це дуже добре, але вона рано чи пізно закінчується, – пояснює менеджер Програми розвитку ООН Руслан Федоров. – тому ми працюємо над комплексним підходом». За його словами, основна ідея проектів ООН із допомоги переселенцям – зорієнтувати їх на самостійне працевлаштування і життя, а не споживання допомоги – тому виділяють гранти на волонтерські ініціативи з підтримки тимчасово переміщених осіб. За їхній рахунок функціонують різні програми – від call-центрів до організацій із допомоги інвалідам чи працевлаштування.
«На нашу думку, головний продукт для волонтера – інформація. Якщо людина обізнана, вона може сама вирішити свої проблеми, – каже засновник організації «Донбас СОС» Олександр Горбатко. – Тому ми зосередилися на гарячій лінії, де працюють волонтери. Якщо людині потрібна психологічна допомога – направляємо до психолога, робота – до профільного фахівця. Найкраще, коли допомога іде на місцях, не дуже логічно з Києва допомагати людям у Артемівську».
Як кажуть в організації, успіх у цій справі залежить від простого і швидкого доступу до інформації. Тому волонтери створили електронну базу даних, подібну до «Вікіпедії», де зібрали інформацію та практичні поради, яку постійно наповнюють. З технологіями також допомогли працівники call-центрів
Потреби переселенців зараз змінюються, кажуть волонтери. Якщо раніше вони приїздили стихійно, залишаючи все напризволяще, то зараз біженці завчасно прагнуть довідатися, чи є у пункті призначення доступне житло. Люди хочуть після приїзду також отримувати роботу.
Допомагати мають професіонали – волонтер
Проте у першу чергу багатьом людям на новому місці потрібна психологічна допомога, каже керівник організації «Свідомі люди» Олена Корнеєва. Її центр організував своєрідні мобільні групи, які виїздили до місць проживання переселенців і консультували їх. Іноді допомогу надавали через інтернет.
«Ми залучаємо тільки спеціалістів, котрим довіряємо. Це фахівці з центрів психологічної допомоги, які отримують гроші за свою роботу», – пояснюють в організації. Згодом же переселенці самі починали надавати одне одному допомогу.
Із таким підходом погоджуються в організації «Світло надії». «Не підготовлений – не берись. Якщо ти вже взявся допомагати, то не треба ставитися до цього формально. Тому ми проводили тренінги для своїх волонтерів», – каже одна з керівників організації Надія Тимошенко.
За словами ж представника організації «Центр зайнятості вільних людей» Ірини Коваль, волонтерів і професіоналів не треба протиставляти. У них над працевлаштуванням переселенців працюють і ті, і інші.
Людям знаходити роботу важко, адже вони приїздять без документів. – каже вона. – Тому потрібен гнучкий підхідІрина Коваль
«Людям знаходити роботу важко, адже вони приїздять без документів. – каже вона. – Тому потрібен гнучкий підхід. Зате ми, на відміну від рекрутингових агентств, орієнтовані на потреби клієнтів і можемо, навпаки, задавати нові тренди і ідеї в галузі».
На думку організації, зараз на часі не тільки підбір вакансій, а й робота на перспективу. Зокрема вони навчають волонтерів, вивчають нові підходи у галузі підбору персоналу. Людям пропонують і допомогу кар’єрних консультантів, і дистанційну допомогу.
Ще один напрям – робота з підприємцями-переселенцями. «У нас уже є бізнес-спільнота переселенців. Вони щотижня збираються, це своєрідний дискусійний клуб людей, котрі почали бізнес на новому місці. У планах – проект бізнес-інкубатора для таких людей», – каже Ірина Коваль.
ООН зупинятися не планує
Соціальну рекламу та довідкові матеріали для біженців недостатньо розповсюдити у соціальних мережах, кажуть волонтери. Адже у найкращому разі переміщені особи дивляться телебачення або читають пресу. Тому співпраця з державними закладами, куди люди звертаються, – дуже вигідна.
«Насправді ця діяльність має небагато сенсу без інституалізації. Ми у кількох містах посадили у центрах соціальних служб волонтерів, користувалися їхньою матеріальною базою для допомоги: психологічної підтримки, пошуку житла, тощо. Були підписані договори, все це було офіційно – задоволені були обидві сторони. Тепер деякі наші фахівці працевлаштовані у соціальних службах Кременчука і Комсомольська», – каже Надія Тимошенко. Зараз організація працює над втіленням обласної цільової програми допомоги переміщеним особам.
Наразі в Організації Об’єднаних Націй готують для України новий проект, каже Роман Федоров.
«Ми хочемо робити акцент на активності цих людей. За цим проектом ми надаватимемо допомогу в координації дій, розвитку власного бізнесу, стартапів, юридичні консультації. Будуть гранти для активних людей. Ще один напрям – програма примирення, для того, щоб громади і переміщені особи налагоджували дружні стосунки», – каже представник організації. Реалізуватися ця ініціатива буде у 8 областях, де найбільше переселенців.
Також міжнародна спільнота готова допомогти Україні з відбудовою інфраструктури підконтрольних Україні теренів Донбасу. На це гроші дає Японія. Окрім відбудови, обіцяють також змінювати сферу послуг і пристосовувати її до потреб переселенців із окупованого Донбасу. Окрім того, в ООН опрацьовують пропозицію щодо цільової програми реабілітації учасників АТО.