Проблемою психологічної реабілітації бійців АТО турбуються не тільки в Україні, але й у державах-друзях України. 27 квітня у Празі розпочав свою роботу тренінг, який організувала благочинна організація «Карітас» Чехії разом із МНС цієї країни та «Карітас» України. У рамках цього проекту навчання кризових психологів – як надавати «психо-соціальну допомогу під час травмуючих подій». Одна з учасниць семінару – кризовий психолог із Харкова Марина Кехтер – розповіла Радіо Свобода про діяльність психологів у таких ситуаціях.
Your browser doesn’t support HTML5
Військові після АТО часто не можуть звикнути, що вони вже не на війні – психолог
Кризовий психолог із Харкова Марина Кехтер у Празі 27 квітня 2015 року
– Коли почалися бойові дії – я і мої колеги почали працювати з бійцями. І зараз ми працюємо у наших шпиталях у Харкові, працюємо з бійцями, які повертаються з АТО, або приходять на ротацію, і ми працюємо з їхніми родинами.
– Ось ми часто чуємо, що проблема – як переконати бійців звернутися за психологічною допомогою, бо вони цього самі не хочуть. І звертаються переважно не вони самі, а їхні близькі, члени родини…
– Коли бійці потрапляють додому – вони продовжують жити так, наче вони ще на війні. Тому що те, що допомагало їм вижити, не потрібне в мирному житті. І тому це проблема для них і проблема для їхніх родин. Тому що родина відчуває, що щось не так, але не розуміє, що.
– А чи Ви зустрічалися з такими випадками, про які час від часу можна прочитати в соцмережах і почути у ЗМІ про те, що члени родини іноді навіть зіткаються з якоюсь формою насильства з боку бійців, алесоромляться повідомити про це в міліцію, тому що їхні близькі – герої, і хочеться, мовляв, зрозуміти їхню ситуацію…
Якщо суспільство делегувало цього чоловіка на війну – воно повинно створювати умови, які допоможуть йому повертатися з цієї війни не тільки фізично, але і психологічно
– Трапляється, що бувають випадки неконтрольованої агресії, і родина також у дуже проблемному становищі. Тому що «так, він є герой», але це не є проблема тільки родини, чи от тільки бійця. Це проблема усього суспільства. Тому що якщо суспільство делегувало цього чоловіка на війну – воно повинно створювати умови, які допоможуть йому повертатися з цієї війни не тільки фізично, але і психологічно. І це, мабуть, найважча і найважливіша зараз проблема і задача для усіх фахівців, для усіх, хто чекає бійців з фронту.
– Наскільки, на Вашу думку, держава здатна зараз допомагати вирішувати цю проблему з реабілітацією бійців АТО?
– Стало зрозуміло, що цю велику проблему не можна вирішити тільки силами волонтерів і держава повинна створювати крок за кроком можливості та вирішувати цю важку проблему. Держава повинна брати на себе відповідальність.
– Ви маєте на увазі моральну відповідальність, кошти?
– Кошти, умови і морально допомагати.
На цю ж тему:
|
Ускладнення психіки докучають максимум 5 відсоткам воїнів АТО – Олег Чабан На складність синдрому впливає, наскільки війна в уявленні ветеранів була справедливою, чи було її виграно – Аркадій Бабченко далі Військовий у мирному житті запитуватиме себе: «Чому я мав воювати за нього?» – Жерегі «Людина, яка пройшла фронт, має завищені вимоги до справедливості» далі |