Багато жителів Криму страждають від імперського синдрому – шведський журналіст

Шведський журналіст фінського походження Кнійвіля Калле видав книгу про Крим – «Крим наш – повернення імперії». Головною тезою книги її автор називає те, що багато кримчан страждають від імперського синдрому і мають ностальгію за радянськими часами. В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, що усі опитані ним мешканців Криму хотіли одного – кращого життя. От тільки шляхи досягнення цієї мети вони бачили по різному.

Багато жителів Криму страждають від імперського синдрому – шведський журналіст

– Пане Кнійвіля, про що є Ваша книга «Крим наш» і які її головні тези?

– Книга починається з подій у Криму – у Сімферополі і Севастополі, зі слів очевидців. Там є розповіді людей, які і зараз перебувають у Криму, але і є люди, які більше там не живуть, а через різні причини виїхали. У моїй книзі є багато інтерв’ю з людьми, які мають різне розуміння подій, що відбувалися у Криму трохи більше року тому. Одна з головних тез моєї книги полягає у тому, що багато жителів Криму страждають від імперського синдрому і ностальгії за радянськими часами.

Всі, з ким я говорив, замість хаосу і корупції хотіли мати добру владу і дієве суспільство. Але вони мали різне бачення досягнення цієї мети. Ті, хто хотіли, щоб Крим залишився у складі України, говорили головним чином про демократію і права людини. Шляхом досягнення цієї мети вони бачили верховенство права, яке б базувалося на західній моделі, а також зближення з Європою. Однак багато з них наразі воліють мовчати. Інша їх частина покинула окупований Крим, переїхавши до Києва, щоб мати можливість висловлювати свою думку і почуватися вільними. Для них російський режим у Криму є продовженням утисків радянської ери, що є болісним відгомоном минулого. Ті ж, що хотіли, щоб Крим став частиною Росії, говорили про російську мову, яка, на їхню думку, утискалася в Україні. Вони також сподівалися, що російська анексія призведе до підвищення прибутків і зростання стандартів життя. Але вони також залюбки говорили про «добрі старі часи». Багато симпатиків російської анексії Криму згадували Сталіна, як гарного лідера. А один із інтерв’юйованих сказав, що все ж таки Сталін не настільки досконалий, як Путін.

– Ви родом із Фінляндії. Свого часу Росія намагалася окупувати цю країну. Чи можна провести паралелі між окупацією Криму і тим, що відбувалося у Фінляндії?

– Я не знаю, чи можна прямо порівнювати те, що відбувалося у Фінляндії, і те, що відбувається у Криму, оскільки у Криму не було прямих воєнних дій. Хоча очевидно, що там відбулося – це була військова окупація. А те, що там відбувається зараз – це підлаштування до російських реалій. На практиці Крим перебуває під владою Москви не зважаючи на те, приймає це навколишній світ чи ні. І це, звісно, для багатьох мешканців Криму є болісним. Але багато з тих, з яким я говорив задоволені тим, що відбулося, принаймні були задоволені тоді, коли я там був.

– Зараз на перший план вийшла ситуація на Донбасі і складається враження, що світова спільнота де-факто забула про Крим. Чи погоджуєтеся Ви з такою думкою?

– Воно так і є, як Ви кажете. Хоча, думаю, що ніхто нічого не забув, але всі розуміють, що наразі з Кримом дуже важко щось зробити, оскільки там вже російська влада, а Москва просто так уже не віддасть Крим. До того ж, головні події зараз відбуваються в іншому місці. Тож світова спільнота наразі намагається більш конструктивно підходити до актуальніших проблем. Тому і про те, що відбувається в Криму не говорять.

– А чи реально зараз говорити про те, що Крим де-факто повернеться до складу України?

– Думаю, що на даний момент таких можливостей взагалі немає. Я не бачу такого розвитку подій, щоб найближчим часом Крим повернувся до складу України. Маю на увазі фактично. Оскільки формально Крим був, є і буде частиною України з точки зору міжнародного права. Але влада там перебуває у руках Росії.

– Ваша попередня книга називається «Люди Путіна». Як Ви оцінюєте те, що зараз відбувається у Росії? Маю на увазі ставлення самих росіян до політики Путіна в Україні.

– Те, що економічна ситуація прямо вплине на життя людей у Росії – це очевидно. Було цікаво подивитися лінію Володимира Путіна рік тому і зараз. Рік тому у Росії був спалах патріотизму, або як ще можна назвати цю істерику. А зараз люди насамперед говорять про економіку. І це відображає реальні настрої у російському суспільстві. Наразі економічна ситуація дуже хвилює багатьох мешканців Росії.

– Зараз деякі країни, зокрема країни Балтії, висловлюють занепокоєння, що Путін не зупиниться на Україні і піде далі. Наскільки ці страхи, на Вашу думку, є обґрунтованими?

– Хотів би сказати, що підстав для занепокоєння немає. Але з іншого боку, до того, як відбулася окупація Криму, я також думав, що цього бути не може. І більшість фахівців також думали, що такого не може бути. Але хотілося б вірити, що те, що було після анексії Криму, а також через події на сході України, вплинуло на настрої на верхівці вертикалі влади у Росії. Хочеться вірити, що там зрозуміли, що це дуже дорого їм обійдеться. Я не знаю, і ніхто не знає, які там ухвалюватимуться рішення. Але хочеться вірити, що вони далі не підуть.