Бойовики регулярно обстрілюють селище Широкине з нібито відведеної зброї – боєць «Донбасу»

Бойовики регулярно обстрілюють селище Широкине зі зброї, що за Мінськими домовленостями мала би бути відведена від лінії зіткнення. Крім того, супротивник зміцнює фортифікаційні споруди, накопичує озброєння та людський ресурс на маріупольському напрямку. Про це Радіо Свобода розповів боєць полку «Донбас» Євген з позивним «Лев». За його словами, українські вояки не мають жодного бажання залишати Широкине, де ворог може спробувати прорватися на Маріуполь. Перемир’я тут діє лише тоді, коли бойовики знають про приїзд спостерігачів ОБСЄ, каже «Лев».

Бойовики регулярно обстрілюють селище Широкине з нібито відведеної зброї – боєць «Донбасу»

– Як ОБСЄ приїжджає, так обстріли зазвичай зупиняються, працюють лише снайпери. Важко довести щось щодо роботи снайперів, з якого вони боку, які мають наміри. Люди у них там накопичуються. У них основні позиції на Саханці. Звідти ведуть мінометні обстріли, 120-ти міліметровим мінометом. Якщо люди там накопичуються, то не варто казати про якесь там призупинення.

Просто вони використовують цей час, щоб зміцнити свої позиції. Ми бачимо у біноклі як вони там окопуються. Якщо в них є можливість там окопуватися, бо ми до них туди нічим дістати не можемо, оскільки 120-ти міліметрові міномети наші використовувати не можуть, то вони туди підвозять техніку і технікою роблять укріплення. Водночас, ми не можемо технікою копати окопи. Доводиться робити вручну, бо вони використовують 120-й міліметр, яким достати нас вони можуть.

– Наскільки масштабними є бойові зіткнення у Широкиному, чи намагаються бойовики прорвати оборону українського війська?

– Якісь диверсійно-розвідувальні групи. Це, скоріш, розвідка боєм: чи не збільшилися наші озброєння, що ми маємо на озброєнні. Я не розцінював би жодне з таких бойових зіткнень як спробу штурму. Важко сказати скільки саме їх там. Вони використовують полум’я-гасники і не видно скільки їх там.

– Але чому Ви вважаєте, що супротивник готується до більш активних дій?

– Ну, вони ж не просто так нарощують там сили.

– Які настрої серед місцевого населення, як бійців «Донбасу» сприймають маріупольці?

– Доволі часто підходять люди, кажуть, щоб трималися, дякують. Гадаю, сприймають нас тут доволі нормально. Є певна кількість людей, які погано про нас думають, але навряд чи вони сказали би це в обличчя.

– Чи нормалізувалася ситуація із забезпеченням українських військових державою?

– У Національній гвардії видають форму. Щоправда, часто не тих розмірів. Гадаю, розміри є, і це більше халатність нашої частини. На складі купа цих комплектів. Інша справа, що вона не зовсім підходить для участі у бойових діях. Вона дуже помітна у зеленці.

– А щодо зброї?

– Я не знаю які є можливості нас забезпечувати. У мене гвинтівка СВД 1983 року. Працює. Видали запчастин, довелося доробляти трохи самому. Чи була можливість видати нам щось новіше і краще? Я не знаю. Просто снайперська гвинтівка – точна зброя, вона має певний ліміт пострілів. Кожну тисячу пострілів вона втрачає точність.

– Якщо говорити не про ситуацію у Широкиному, а загалом про конфлікт на сході України, чи певне затишшя дає підстави для оптимізму щодо припинення збройного протистояння?

– Не бачу якось потенціалу усіх цих перемир’їв. Хіба що це так тягнуть час, поки якісь економічні фактори не вплинуть на Росію і не змусять її здатися. Хіба що так. Ні в нас, ні в них немає ніякого бажання просто так зупинятися. Я не думаю, що це хтось може якось зупинити. Так само, як у нас багато людей загинуло, і це стало особистим для багатьох бійців, так само і у них.