Кому в Україні потрібні «тварини війни» і безпритульні тварини?

Київ – За даними Всесвітньої організації захисту тварин, Україна входить у п’ятірку країн з найгіршою ситуацією з тваринами-безхатьками, разом з Албанією, Азербайджаном, Білоруссю і Вірменією. На думку захисників тварин, чиновники залякують людей «собаками-монстрами» і зацікавлені в тому, щоб не вирішувати проблему. Доказом цього можна вважати те, що щорічно на зменшення кількості безпритульних тварин чиновники виділяють мільйони гривень, але справа не зрушує з місця, вважають українські захисники тварин. І це при тому, що, за даними Київської міської держадміністрації, лише у Києві просто неба живуть понад 5 тисяч тварин.

Кому в Україні потрібні «тварини війни» і безпритульні тварини?

Днями Україну, а за нею й Європу, сколихнула звістка про загибель у пожежі сімдесяти собак – мешканців притулку для тварин «Rifugio», що на Київщині. Вціліли понад тридцятеро песиків. Цей притулок побудований за підтримки італійців, які також запустили програму із влаштування українських безпритульних тварин в Італії.

Міліція відкрила кримінальне провадження за фактом загорання притулку для собак у Київській області, повідомила прес-служба МВС.

Журналіст Олена Квітка однією з перших побувала на місці трагедії і поділилася враженнями з колегами: «Пожежа у притулку могла статися невипадково, це міг бути просто підпал – справа рук людей, яким ці тварини заважають. І це найбільш сумно».

Раніше (у січні цього року) зоозахисники ледве врятували від голодної смерті тварин у Бородянському притулку, який належить київському комунальному підприємству «Притулок для тварин».

Голова громадської зоозахисної організації «За життя» Яна Ренк розповіла журналістам, що, хоча міська влада виділяє чималі кошти на утримання тварин у притулку, більшість коштів витрачається на зарплати працівникам. Собаки здебільшого залишаються голодними, недоглянутими.

«Собаки у незадовільному стані, виснажені. Виглядає все так, що псів не годують у належній кількості», – вважає захисниця тварин.

Варто зазначити, що минулого року Київрада затвердила міську програму контролю за утриманням тварин і регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами. Програма розрахована на 2012-2016 роки, на її здійснення влада виділила понад сто мільйонів гривень.

Київський міський голова Віталій Кличко визнав незадовільне виконання програми і пообіцяв реорганізувати службу допомоги безпритульним тваринам і самого підприємства «Притулок для тварин», замінивши у ньому директора і механізми фінансування установи.

«Вважаю роботу притулку незадовільною, це як догляд за собаками, так і стан бази. Я розумію, що притулок віддалений від міста, що його фінансовий стан незадовільний. Але можливості зібратись і навести тут лад наявні! Це не потребує додаткового фінансування», – пообіцяв Кличко представникам ЗМІ.

Водночас, мешканці Києва повідомляють про випадки отруєння безпритульних тварин, міліція відкрила кілька кримінальних проваджень. Щоправда, як свідчать ті, хто знайшов загиблих тварин, правоохоронці не завжди виїжджають на виклики киян щодо отруєння нещасних тварин.

Так, депутат Київради Олена Єскіна у соціальних мережах поскаржилась, що «міліція заплющує очі на факти масових отруєнь собак та навіть відмовляється порушувати відповідні справи, у багатьох випадках не виїжджає на місця злочину, не надає направлення на експертизи».

«Тварини війни» – нова категорія безпритульних тварин

Наразі українська влада і волонтери стикнулися ще з однією проблемою – це різке збільшення безпритульних тварин у зоні воєнних дій на Донбасі. Люди вимушені виїжджати цілими родинами, а то і цілими селами, і не всі з них мають змогу або хочуть забрати з собою домашніх улюбленців, розповідають українські бійці. У кращому випадку, господарі вивозять тварину з собою або ж її вивозять з-під обстрілів волонтери; у гіршому – пси дичавіють і становлять небезпеку для людей.

Шведський доброволець Девід Ерікссон минулого року вивіз із АТО маленького песика: для цього швед зробив для цуценяти необхідні «проїзні документи», включно з паспортом і довідкою про щеплення.

У ці дні Ерікссон перебуває у центрі бойових зіткнень між українськими вояками і донбаськими та російськими бойовиками і знову намагається врятувати бездомних тварин.

«Українські бійці допомагають тваринам вижити, ставляться до них з неймовірною любов’ю, – іноді останній шматок їжі віддають улюбленцю. На жаль, ті місцеві мешканці, хто залишається у зоні боїв, не мають змоги прогодувати своїх котиків і песиків, тож ідуть по допомогу до солдатів. Але є люди, яких я просто не розумію – вони їдуть геть і залишають тварин напризволяще», – обурений Ерікссон.

За його словами, такі тварини, потрапляючи до військових, спершу перебувають у шоці, але потім віддають новим господарям усю свою любов. Бійці називають песиків і котиків «бойовими побратимами», розповів Ерікссон у розмові з Радіо Свобода.

У розташуванні українських військ поблизу Широкина, 15 квітня 2015 року

«Такі собаки і коти супроводжують хлопців навіть у бій і, до того ж, вони відчувають наближення обстрілів. Але найліпше, я думаю, вивезти цих тварин на мирну українську територію, і багато хто з бійців так і робить», – вважає доброволець.

З ним згодна і Яна Рент: за її словами, волонтери вивезли уже сотні тварин, яких влаштовують у родини в різних куточках України. І більшість тварин, подібно до людей, переживають посттравматичний синдром і почуваються загубленими, вважає волонтер.

«Через нашу організацію пройшло п’ятнадцять тварин, через іншу – тридцять котів і собак. А ще є волонтери-одинаки, вони самотужки вивозять тварин з зони воєнних дій. Наразі я можу говорити, що звідти, часто буквально з-під обстрілів, евакуйовані вже сотні тварин. І для цих тварин легше знайти нових господарів і новий дім, тому що люди відразу відгукуються, коли чують, що тварина вивезена з АТО. Люди швидко відгукуються на цю біду», – розповіла Рент у розмові з Радіо Свобода.

Київський ветеринар Павло Святенко зазначив, що до тварин, вивезених із зони воєнних дій на Донбасі, треба ставитися з особливою увагою, оскільки коти і собаки, втративши старих господарів, переживають стрес. Не менш травматичні для тварин і перебування у зоні обстрілів, транспортування і облаштування на новому місці. Все, як у людей, вважає Святенко, і радить залишатись людьми по відношенню до безпритульних тварин.