Два дні був присутній на загальних зборах Національної академії наук України. Після чотирьох років політичної еміграції я думав, що вітер Майдану прийшов і в Академію і зміни тут відбуваються відповідно до вимог часу. Але я помилився. Тут все як на початку 80-х. І не дивно, що президентом Академії переобраний Борис Патон – 96 років. Віце-президентами Антон Наумовець – 79, Володимир Горбулін – 76, Вячеслав Кошечко – 69, Сергій Пирожков – 67, Анатолій Загородний – 64 роки.
Я не побачив прагнення до змін і бажання самих змін. Директори інститутів, ректори вишів не змінюються по 30 років. Це саме стосується і середньої ланки – завідувачів відділами, кафедрами і так далі. Чому ми дивуємося тому, що молодь виїздить за кордон і не повертається. Вона просто не бачить перспективи. Я не розумію тих вчених, хто вічно тримається за адміністративні посади. 10 років – і досить – займайся наукою.
У системі науки і освіти потрібні зміни і люстрація також. І то тотальна!!! Без цього українська наука приречена – завжди буде мало грошей і чогось не вистачатиме. Академія наук потребує системного реформування і модернізації. Потребує нового менеджменту і омолодження керівного складу. Мають бути змінені всі директори інститутів, кому виповнилось 70 років. Досвід вчених – кому за 65 вкрай потрібен, але як вчених, керівників наукового напрямку, але не вічних президентів, директорів. На цю проблему має звернути увагу і керівництво держави. Саме в освітньому та науковому середовищі виростає майбутнє покоління українців. І хто його виховує – це також важливо.
В Академії, де до цього часу іноземним членом числиться російський політик Сергій Глазьєв, багато інших одіозних особистостей, включно з колишнім прем'єром України Миколою Азаровим, дуже туманне майбутнє без системного реформування
Богдан Данилишин – академік НАН України, екс-міністр економіки, колишній політичний біженець у Чехії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода