Посилання на Конституцію як основний закон держави звучить в російських ЗМІ чи не по кілька разів на день. Але чи розуміють словосполучення «конституційні права» звичайні громадяни, які не отримали в царині юриспруденції елементарної освіти?
Your browser doesn’t support HTML5
Абстрактна Конституція для реальних громадян
Мало хто з росіян здогадувався, що запровадження платних парковок біля лікувальних установ порушує їхні конституційні права. І коли Рада з прав людини при президенті Росії на засіданні на початку квітня взялась за платні парковки, для багатьох це була несподіванка. Один з членів Ради, правозахисник Андрій Бабушкін говорить, що зі схожими проблемами стикаються і в аеропортах, і на вокзалах люди літні і не дуже здорові. Однак вони не здогадуються про те, що їхні конституційні права, а саме, 41-а стаття Конституції, в якій говориться про право на медичну допомогу, порушені, і не знають, що в цьому випадку робити. Глава Федерації автовласників Росії Сергій Канаєв каже, що роздратованість і обурення громадян не є показником того, що вони підуть до суду і будуть відстоювати свої конституційні права.
«В нашу Федерацію надходить дуже багато скарг, люди дуже незадоволені тим, як діють платні парковки. Стосується це і будинків, і якихось соціальних установ. Але далі розмов справа не йде, і в цьому основна проблема. Я думаю, що тут два фактори впливають. Перший – це те, що люди не вірять, що можна чогось домогтися через суд, а другий фактор – люди просто не готові відстоювати свої права».
На думку правозахисника Андрія Бабушкіна, проблема не в неосвіченості більшої частини громадян, а в тій мові, якою написаний основний закон.
Дуже важко виявити порушення конституційного права, не маючи правового мисленняАндрій Бабушкін
«Дуже важко виявити порушення конституційного права, не маючи правового мислення. Юридична освіта наявність правового мислення не гарантує. Люди легко виявляють порушення своїх інтересів, вони відносно правильно оперують поняттям законності інтересів. Людина розуміє: якщо я поставив машину на узбіччі, це законні інтереси, а якщо я наїхав на газон – незаконний інтерес. І тут для більшості людей зрозуміла межа між законним і незаконним інтересом. А от зрозуміти, де є порушення конституційного права, людям важко. Хоча в конституції написано, що це закон прямої дії, вона не написана зрозумілою мовою», – каже Бабушкін.
Самоосвіта і досвід
Професор університету «Вища школа економіки», юрист-конституціоналіст Олена Лук’янова вважає, що знання і розуміння громадянами статей російської Конституції – це, в більшості випадків, результат самоосвіти і досвіду. Таке пізнання закону на практиці, на думку Лук’янової, призводить до того, що чиновники, юристи, які за визначенням повинні володіти матеріалом краще, виявляються тут не першими учнями. Про депутатів, які є законодавцями, годі ійговорити.
Олена Лук'янова
«У мене зараз таке враження, що звичайні громадяни розуміють значення Конституції набагато краще, ніж багато юристів, вже не кажучи про державних чиновників. Громадяни за останні 10 років шляхом самоосвіти, шляхом захисту своїх прав почали розуміти, що таке Конституція, скільки в ній незвіданих смислів, спотворених тим законодавством, яке сьогодні приймають депутати», – зауважує Лук’янова.
Конституція в дії?
У чому сенс кожної з конституційних норм, більшість російських громадян починає розуміти, лише стикаючись з конкретними прикладами на своєму особистому досвіді. Якщо ж їх немає, то конституційні права для більшості громадян залишаються абстракцією. І вони навіть не підозрюють про їхні елементарні порушення.
Завдяки інтернету люди починають займатися самоосвітою і досягають у цьому певних результатів. На думку Олени Лук’янової, число громадян, для яких конституційні права – не фігура мови, зростає з кожним днем.
«Таких людей в Росії переважна більшість вже. Тому що практично немає жодної людини, яка в тій чи іншій мірі не стикнулася в сьогоднішній Росії з необхідністю захищати свої права. За великими або малими справами. Москва вже виховала своїх даішників, які перестали так страшно грубіянити, перевиховала трошки своїх співробітників міліції. У нас не залишилося практично жодної людини, якій в тій чи іншій ситуації – судовій, при отриманні довідок, стоянні у чергах, купівлі товарів – не довелося б стикнутися з державою, з державним регулюванням у захисті своїх прав. А оскільки наших громадян ніхто не збирався вчити, як це робити, через власний досвід, часто важкий, громадяни у нас сьогодні більшою мірою освіченні з точки зору права, ніж державні чиновники і держава».
Абстрактні права
Про права, закріплені Конституцією, знають майже всі. Право на працю, право на відпочинок, право на освіту і медичне обслуговування. Втім, це суха мова юриспруденції, а те, що диявол, як відомо, криється в деталях, зрозуміло далеко не всім. Правозахисник Андрій Бабушкін наводить як приклад одну із західних країн, де формулювання статей закону проходять випробування на розуміння школярами. Якщо, скажімо, учні 7-го класу не розуміють, про що йде мова, то документ відправляється на доопрацювання законодавців. На думку Бабушкіна, саме так потрібно працювати над законами, щоб громадяни їх знали й виконували.
Здатність вільно розпоряджатися здібностями до праці, про що мова? І ось сьогодні кращі мізки юридичного світу Росії ламають голову, а що це таке означало взагалі, і досі зрозуміти не можутьАндрій Бабушкін
«Візьмемо конституційну норму: кожен має право розпоряджатися своїми здібностями до праці. Кожен має право на роботу – це зрозуміло: хочеш працювати – держава зобов’язана забезпечити твоє право працювати. Кожен має право на відпочинок – зрозуміло: будь добрий, якщо я працюю, надати мені оплачувану відпустку. А здатність вільно розпоряджатися здібностями до праці, про що мова? І ось сьогодні кращі мізки юридичного світу Росії ламають голову, а що це таке означало взагалі, і досі зрозуміти не можуть. Так що багато в чому це дефекти самої Конституції», – вважає Андрій Бабушкін.
Антивоєнний мітинг опозиції у Москві, 21 вересня 2014 року
«Дотримуйтесь вашої Конституції!»
Вже виросло ціле покоління російських громадян, які живуть за новою російською Конституцією. У них інше розуміння як основного закону країни, так і своїх прав, які вони готові відстоювати і в судах, і на площах. За словами професора права Олени Лук'янової, протестний рух сучасної Росії базується саме на захисті конституційних прав.
«Я проводила досить серйозне дослідження, воно називалося «Населення і закони». І причина всіх протестних акцій 2012 року полягала саме у захисті конституційних прав, а не у невдоволенні просто так владою. Коли громадяни від конкретного захисту одиночних якихось прав прийшли до розуміння питання про те, що держава відповідальна перед ними, як перед носіями влади, і що саме вони формують виборні органи держави, і вони хочуть, щоб ці вибори були чесними, от і все», – каже Лук’янова.
Майже півстоліття тому радянські дисиденти вийшли на демонстрацію під гаслом «Дотримуйтесь вашої конституції!» Тоді учасників цієї демонстрації було близько сотні. Сьогодні мітинги і марші опозиції в Росії збирають десятки тисяч людей. З’явилося безліч інших гасел, але те, з радянського минулого, як і раніше, актуальне.