Суспільство потребує знань, як розпорядитися здобутою під час Революції гідності свободою – експерти

Київ – «Права людини понад усе» – це одне з гасел Революції гідності не втратило актуальності донині. Як захистити права людини, подолавши спротив корумпованої судової системи, правозахисники й юристи розповідали учасникам революції на лекціях «Університету Майдану». Нині правозахисники визнають, що належних знань про засадничі права і свободи людини, легальні методи їхнього захисту бракує не лише пересічним українцям, а і законодавцям та правоохоронцям. При цьому, з-поміж останніх вистачає тих, хто не просто не знає законів, а не бажає з ними рахуватись, стверджують правозахисники. І вважають за необхідне просвітити українців, навчити їх поважати право, захищати свої права.

Суспільство потребує знань, як «розпорядитися» здобутою під час Революції гідності свободою

Вимога Майдану щодо подолання корупції у правоохоронній і судовій гілках влади – актуальна донині. Але розв’язують її уже не на майданах, а у владних кабінетах, щоправда, під тиском громадськості, вважає політолог, член громадської ради Євромайдану Олексій Гарань. На його думку, українці роблять перші кроки для створення системи правозахисту і підвищення рівня правової культури, при цьому на європейських засадах. Рушіями цього процесу стали представники громадськості, активісти Майдану, обрані до Верховної Ради України, до інститутів державної влади різних рівнів, зауважив Гарань.

Олексій Гарань

​

​«Те, що відбувається в українському парламенті через тиск громадянського суспільства – це поступовий процес, і ми бачимо, що зміни відбуваються. Тобто закладаються можливості для проведення справжньої судової реформи. Очевидно, ми не задоволені темпом і вважаємо, що все відбувається повільно, але ж реформування відбувається. Моє загальне враження: в Україні не відбувається радикальний розрив з минулим, як це було у Польщі або в Чехії. Але у нас можливі зміни в еволюційний спосіб», – пояснив професор Гарань у розмові з Радіо Свобода.

Наразі еволюційний реформаторський процес дехто з українців розглядає як перешкоду на шляху реформ. Серед таких людей – ті, хто шукає правди у судах або оббиває пороги чиновницьких кабінетів, куди зміни і реформи поки що не дійшли. Допомогти цим людям, бодай надавши необхідну консультацію, намагаються фахівці громадських приймалень Української гельсинської спілки з прав людини.

Майдан, 29 грудня 2014 року

Консультант громадської приймальні Олег Велицький розповів Радіо Свобода, що і до Революції гідності, і нині українці шукають захисту своїх прав, які порушують корумповані чиновники, у правозахисних організаціях. Також останнім часом до правозахисників звертаються учасники бойових дій на Донбасі або їхні родини, переселенці, які втомились ходити по бюрократичних інституціях для оформлення законних пільг і соціальної допомоги.

«Правосуддя у кримінальних справах – у цій сфері дуже багато звернень, дуже багато нарікань. Наша практика роботи з цими заявниками, перегляд документів підтверджує той факт, що порушення під час розгляду судами конкретних справ мають місце, і їх справді дуже багато. Також до нас звертаються з приводу, так би мовити, іншої сторони справи про справедливий судовий розгляд – про виконання судових рішень. У нас дуже багато рішень у цивільних справах не виконуються або ж виконуються у процесі тривалих процедур, це коштує людям тривалого часу, тривалих зусиль і чималих коштів», – розповів Велицький.

Не менш серйозною проблемою сьогодні експерти вважають брак знань про правозахист, як і розуміння того, що означають права людини. Українська система середньої і вищої освіти повинна, серед іншого, надавати бодай базову інформацію і мінімальні знання у цій галузі. Оскільки брак знань про правозахист сьогодні, у тій чи іншій мірі, призводить до нехтування правами і свободами громадян і до відкритого правового нігілізму, вважає Велицький.

З ним згоден освітянин і правозахисник Олександр Войтенко, який вважає, що українському суспільству потрібні знання, яким чином «розпорядитися» здобутою під час Революції гідності свободою.

«Свобода! Ми так часто повторюємо це слово, що не замислюємось над його сенсом. Американський філософ Брайсон вважав, що свобода – це здатність людини обирати з багатьох можливих варіантів. Свобода проглядається у більшості прав та свобод, гарантованих нам міжнародними документами з прав людини: свобода мирних зібрань, свобода слова, свобода віросповідання, свобода від тортур і жорстокого поводження», – зазначив Войтенко.

Правові знання – «зброя» для захисту своїх прав – експерти

Знання – це «зброя» для захисту громадянами своїх прав, як і метод «примусу» влади до реформування правоохоронної і судової системи. Конче важливо, щоб правозахисні гасла Майдану, критичне ставлення суспільства до влади прискорили реформи. Але нині цей процес ускладнює війна, вважає голова українського представництва правозахисної організації «Міжнародна амністія» Тетяна Мазур.

Тетяна Мазур

«Звичайно, війна сильно поляризує суспільство, чомусь все бачиться у чорно-білих тонах, коли люди починають мислити дуже категорично. Люди часто починають узагальнювати певні поняття, наприклад, що всі сепаратисти погані, а всі українські військові хороші. Але ж ми насправді бачимо порушення і з однієї, і з другої сторони. І, знову-таки, право на свободу мирних протестів або право на свободу вираження – тут теж трапляється однобокий підхід, немає розуміння, що це право є універсальним і належить абсолютно всім», – наголосила Мазур у розмові з Радіо Свобода.

На її думку, досвід Майдану підтвердив, що більшість українців бодай інтуїтивно готові відстоювати свої права, але не всі з українців зробили свій вибір на користь сили закону і рівності перед законом кожного громадянина.

«Це критичний момент для нашого суспільства – наскільки кожен з українців готовий зробити вибір, чи ми рухаємось у напрямку до Європи, наскільки ми готові поділяти європейські цінності, чи все-таки ментально українцям буде зручніше залишатись у пострадянському суспільстві, де поваги до прав людини не було», – зазначила Мазур.