Азаров і платні мітинги: чи можливо довести?

Свободу мирних зборів гарантує українська Конституція. Водночас, саме організаторів масових акції останнім часом дедалі частіше звинувачують у замовності, акцентуючи, що явище «постояти за гроші» найбільш небезпечне саме в час збройного конфлікту в країні.

Служба безпеки України звинуватила колишнього прем’єр-міністра Миколу Азарова у фінансуванні мітингів «під картинку для російського телебачення». Голова СБУ Валентин Наливайченко під час засідання парламентського комітету з протидії корупції заявив, що колишній український високопосадовець з Москви передає гроші готівкою на організацію постановочних мітингів.

«Готівка, гроші передавалися кур’єрами так званим сотникам і тисячникам у Києві», – зазначив Наливайченко.

Як приклад акції, оплаченої коштом Азарова, Наливайченко навів протест під посольством Сполучених Штатів у Києві 14 квітня.

Радіо Свобода через офіційну сторінку у Фейсбук попросило Миколу Азарова прокоментувати звинувачення на його адресу. Колишній прем’єр назвав сказане Наливайченком «брехнею» і закликав голову СБУ «назвати прізвища кур’єрів, спільників, сотників, десятників, яким Азаров передавав гроші на організацію протестів».

За що мітингували, не пояснили, бо «заклеєний рот»

Акція, яку мав на увазі голова СБУ – це «антиамериканський» мітинг, на який у вівторок зібралися кілька сотень людей. Вони вимагали від Вашингтона припинити, за їхніми словами, «втручання у внутрішні справи України».

Люди тримали у руках плакати («США, спасибі за жебрацтво», «США, спасибі за війну») і фотографії міст Донбасу, які зазнали руйнувань через воєнні дії, а от вголос, судячи з сюжетів російського телебачення, висловлювали свою позицію неохоче. Російські медіа, щоправда, пояснили, що так було і треба – адже люди вийшли на «акцією мовчазного протесту» і навіть заклеїли роти скотчем.

«Я не можу говорити, у мене рот заклеєний», – відповідає жінка кореспонденту російського каналу «Россия 24», яка запитує, що конкретного поганого зробили Сполучені Штати.

«Красномовніші за слова – фотографії, які вони тримають в руках», – пояснює російська журналістка, наприкінці сюжету також резюмуючи, що жоден український канал не показав акцію протесту під американським посольством, оскільки «за межами Києва визначають не тільки політику влади, а й верстку телепрограм».

Тим часом Радіо Свобода в групі у соцмережі «ВКонтакте», де зазвичай набирають людей для платних мітингів, відшукало оголошення про платний мітинг 14 квітня в районі станції метро «Берестейська» у Києві, де саме розташоване американське посольство. В оголошенні охочим пропонували отримати за дві години «стояння» винагороду в 60 гривень.

​Двома тижнями раніше протестувальників під посольством США зібрали під приводом зйомок гумористичного шоу. Як писав сайт «Острів», 1 квітня людей, яким була обіцяна платна участь у «Гуморині», зібрали біля тієї ж станції метро «Берестейська», вишикували в колони і повели до будівлі амбасади США, де роздали листівки з антиурядовими закликами.

Сотня за годину – три роки тюрми

Нещодавно народний депутат Антон Геращенко запропонував запровадити кримінальну відповідальність за проплачені акції. Проект закону депутат розмістив на своїй сторінці у Фейсбук. За проектом, обіцянка чи оплата участі у мітингу «караються штрафом до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років».

​
Пропозиція Геращенка й справді викликала занепокоєння деяких правників, які висловили побоювання, що таким законом можна буде маніпулювати, обмежуючи право громадян на мирний протест.

Зокрема, такої думки дотримується експерт-криміналіст Анна Маляр, яка у своєму блозі на «Українській правді» написала, що віднесення підкупу мітингувальників до категорії злочинів проти правопорядку, навпаки, применшує небезпеку таких акцій. Адже інспіровані сусідньою державою акції можуть і не порушувати громадський порядок – однак попри це загрожувати суверенітету України.

«Нема жодних сумнівів у тому, що проплачені мітинги – це ганебне явище, якому варто протидіяти. Так само зрозуміло, що сьогодні деякі громадські заходи скеровуються й фінансуються Кремлем із метою дестабілізації ситуації в Україні. Але запропоновані зміни до Кримінального кодексу ніяк не завадять проведенню замовних і проплачених мітингів. Проте, вони дозволять через неоднозначність формулювань притягти до кримінальної відповідальності не лише підступних та нечесних політичних опонентів, а й просто політично активних людей», – вважає експерт.

Адвокат Василь Мірошніченко каже, вирахувати тих, хто роздає гроші учасникам акцій, неважко й тепер: «Якщо будуть свідки або спіймають того, хто роздавав гроші – то цілком можна довести», – каже він. Інша справа, організатори не на місці, а за кордоном, як у випадку з Миколою Азаровим: довести причетність екс-посадовця до постановочних акцій набагато складніше, хоча й можливо.

На думку Анни Маляр, протест за гроші – питання культурної, а не кримінальної площини. А от якщо масовий захід шкодить правам людини чи державі, а тим паче, коли мітинг організовується іноземною державою, така дія автоматично переходить у кримінальну площину, й для цього не потрібно ухвалювати нові закони.

«Суть не в проплаті учасників, а в підривній діяльності іноземної держави та її агентів на території України. Тому й боротись із цим потрібно на іншому рівні та іншими нормами», – вважає Маляр.

Такої ж думки і Василь Мірошніченко: «Якщо ідеться про антиконституційні дії, заклики до порушення територіальної цілісності, зриву мобілізації, то це вже злочин, і кожен, хто бере участь в такому злочині, незалежно від того, платили йому чи ні, є злочинцем».

На цю ж тему: