Краснодарський крайовий суд у вівторок, 14 квітня, розпочинає розгляд справи Хайсера Джемілєва, сина відомого українського політика, національного лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. За версією слідства, 27 травня 2013 року Хайсер Джемілєв застрелив 44-річного Февзі Едемова з рушниці свого батька. Після анексії Криму Мустафа Джемілєв звернувся до Європейського суду з прав людини з проханням звільнити сина з СІЗО, адже інкримінований йому злочин кваліфікується як вбивство з необережності. 10 липня ЄСПЛ постановив звільнити Хайсера Джемілєва з СІЗО. Російське правосуддя поки ніяк не відреагувало на це рішення. Про це «Крим.Реалії» розповів адвокат Хайсера Джемілєва Микола Полозов.
Микола Полозов
– Безумовно, ми у своїй позиції спиралися на рішення Європейського суду (з прав людини), в якому зазначено, що Джемілєв не може бути вивезений з Криму або має повернутися в Україну. На жаль, російські інстанції аж до Верховного суду, по суті, ігнорують це рішення Європейського суду з прав людини, що, на мій погляд, є грубим порушенням не тільки прав самого Хайсера Джемілєва, але й міжнародно-правових угод, оскільки Росія ратифікувала Статут Ради Європи, відповідно до якого Європейський суд (із прав людини) поширює свою юрисдикцію, в тому числі, й на територію Російської Федерації. Разом з тим, ми продовжуємо роботу із захисту. У нас в Краснодарському крайовому суді засідання за участі сформованої колегії присяжних, під час якого виступить прокурор і захист із вступними промовами, а також буде визначений порядок досліджень доказів.
– У чому звинувачують Хайсера Джемілєва?
Оскільки Мустафа Джемілєв однозначно відповів на це питання, що він не буде співпрацювати з Володимиром Путіним, безумовно, справа його сина використовується як тиск на батька
– Йому ставиться в провину розкрадання та зберігання зброї та боєприпасів, а також умисне вбивство, вчинене з хуліганських спонукань. Хоча це суперечить первісним обвинуваченням, які висувалися ще українськими правоохоронними органами в 2013 році, тут ми бачимо, звичайно, політичну складову, а саме – використання Хайсера як заручника для тиску на його батька – Мустафу Джемілєва, оскільки російське слідство посилило кваліфікацію його діяння після розмови Мустафи Джемілєва з Володимиром Путіним. Йдеться про те, щоб він, використовуючи свій авторитет і вплив, все-таки якось спрямовував дії кримських татар у бік інтересів російської влади. Але оскільки Мустафа Джемілєв однозначно відповів на це питання, що він не буде співпрацювати з Володимиром Путіним, безумовно, справа його сина використовується як інструмент, так само, як і раніше українська влада Януковича намагалася використати сина для тиску на батька. Росія просто в цьому випадку перейняла цю естафету. І звичайно ж, сумно спостерігати, що в Росії з'являється такий інститут заручництва.
– Захист наполягає на тому, що це було вбивство з необережності?
– Безумовно! Це було ненавмисне вбивство. Можна сказати, що це була трагічна випадковість, яка спричинила смерть людини. І ми розраховуємо, що присяжні все-таки стануть на наш бік, оскільки очевидно, що ніяких хуліганських спонукань, як це кваліфікує слідство, в діях Хайсера не було.
– Відомо, що при відборі присяжних у Краснодарському крайовому суді виникли проблеми. Не могли б ви пояснити, в чому їхня суть?
Під час опитування присяжних їх запитували: як вони ставляться до приєднання Криму до Росії, позитивно чи ні? Як вони ставляться до дій української влади? Як вони ставляться до дій депутатів Верховної Ради України?
– Справа в тому, що під час формування колегії присяжних обидві сторони – як сторона захисту, так і сторона обвинувачення – мають право на мотивований відвід ряду присяжних за низкою критеріїв. Так от, суд задовольнив такі клопотання з боку обвинувачення. Разом з тим, всіх присяжних, яких ми подали мотивовано для відводу (і на те були підстави), суд відхилив. Також суд відхилив і заяву про розпуск сформованої колегії присяжних через її тенденційність. Справа в тому, що під час опитування присяжних їх запитували: як вони ставляться до приєднання Криму до Росії, позитивно чи ні? Як вони ставляться до дій української влади? Як вони ставляться до дій депутатів Верховної Ради України? Всі присяжні, скажімо так, продемонстрували патріотичну для Російської Федерації позицію, що, на мій погляд, є підставою для відводу всієї колегії присяжних, оскільки, безумовно, в їхній свідомості може відбутися екстраполяція особистості та діяльності Мустафи Джемілєва на його сина Хайсера. Але суд, на жаль, відхилив і цю заяву. Тому колегія присяжних сформована і, по суті, вже починається судовий розгляд справи.
– Чи не могли ви пояснити, чому справа розглядається Краснодарським крайовим судом, а не судом у Криму, оскільки подія ж відбувалася в Криму?
– Мало того, якщо вже зовсім заглиблюватися, то подія відбувалася в Криму, коли він був у складі України, і ніхто на нього не претендував. Вчинене було діяння проти громадянина України і, відповідно, громадянином України. Тому Росія в принципі не може жодним чином судити Хайсера Джемілєва, оскільки він не є російським громадянином. І в результаті його дій ніякої шкоди російським громадянам або російським інтересам заподіяно не було.
Але разом з тим, тут відбувається певна деформація правового поля шляхом втручання політики. І у Верховному суді Росії було кілька засідань, де Верховний суд визначав підсудність цієї справи. Оскільки на момент винесення рішення у Верховному суді ще не був сформований «Верховний суд Республіки Крим», то Верховний суд Росії визначив як підсудний Краснодарський край, як найбільш географічно близький регіон Російської Федерації до Криму. Варто відзначити, що через тиждень після винесення цього акту Верховним судом в «Республіці Крим» був все-таки сформований суд. Тут я вбачаю керований процес. Треба було швидко-швидко засудити його, і, відповідно, обрали Краснодарський край.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»