Експорт як панацея для української економіки

Міністерство економіки та торгівлі запланувало збільшити удвічі обсяг експорту українських товарів до 2019 року. Для цього планують використати переваги режиму вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ) Також готують аналогічні угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем. Водночас, звітує Нацбанк України, розвиватись доведеться за умов потрійної кризи: банківської, валютної та кризи економічного зростання.

Експорт як панацея для української економіки

Експорт – це те, що може врятувати українську економіку за умов, коли внутрішній ринок скорочується, а інвестиційний клімат є недостатньо хорошим. Таку думку висловила експерт Інституту економічних та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її словами, раніше продаж продукції за кордон складав близько половини українського ВВП, утім і зараз суттєво підтримує економіку держави.

Частка експорту до Росії упала з 35% до 12% - експерт

Мовчан пояснює, що Україні доводиться різко переорієнтовуватися з російського ринку на інші, серед яких країни Євросоюзу та Азії. Окрім цього, через бойові дії та втрату територій розірвались виробничі ланцюги. Утім, навіть у такій складній ситуації українські експортери мають переваги, каже експерт. Аби підтримати виробників, слід впроваджувати внутрішні реформи, каже Мовчан.

Дерегуляція, антикорупційні реформи, спрощення податкової системи і податково адміністрування – це те, що буде підтримувати усіх. І експортерів, мабуть, більше за інших, тому що експортери – найефективніша частина бізнесу.

Завдяки минулорічним успіхам у політиці підтримки експорту та підписаній Угоді про вільну торгівлю з ЄС, Україна почала продавати більше продукції до європростору. За словами українських представників, хоч загалом обсяг експорту у 2014 році і знизився, утім продаж більшості категорій у ЄС зміцнів. «Обвалились» лише металургія та виробництво мінеральних продуктів – ті сфери, де був економічно важливим Донбас.

Аби закріпити успіх, каже експерт, держава має завершити процеси гармонізації технічних бар’єрів торгівлі – санітарних і фітосанітарних норм. Окрім того, інформувати бізнес про те, як саме вони можуть використати переваги угоди з Євросоюзом.

Експорт до Росії упав із 35% до 12% – НБУ

Враховуючи зовнішню і внутрішню девальвацію, конкурентоспроможність української продукції зросла, каже заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. Держава має використати ситуацію, аби закріпитись на ринку, який дає Угода про вільну торгівлю, а також напрацювати нові сфери збуту. Водночас, каже Сологуб, слід враховувати: «структура зовнішньої торгівлі змінилась і назад не повернеться».

«У нас не буде 35% експорту продукції в Росію у найближчі роки. Минулого року було 17%, цього року може стати 12%. І сама структура зовнішньої торгівлі міняється: наші металургійні і вугільні підприємства на сході не повернуться до своєї 100-відсоткової потужності, як це було кілька років тому», – пояснює представник НБУ.

Українські кризи: банківська, валютна та криза економічного зростання

Тож розвивати експорт доведеться за умов потрійної кризи, каже Сологуб. За його словами, подібний досвід мали, наприклад, південно-східні азійські країни в 1990-х роках. Фактично, в Україні вирує одночасно банківська, валютна та криза економічного зростання.

«Але в ситуації, що склалась, головна проблема України, що все це посилено втратою території, де створювалось 25% експорту, 25% промислового виробництва і 15% ВВП», – пояснює Сологуб.

Окрім того, зараз докорінно міняється власне економічна модель країни. За словами Сологуба, попередня система, при якій держава міцно тримає руку на пульсі ринку – є нежиттєздатної. До неї повертатися не лише не варто, а й не вийде, наголошує представник НБУ.

«Нацбанк уже неодноразово заявляв і надалі до цього прагнутиме, що ми поступово відходимо від жорсткої прив’язки до валютного курсу. Проблема в тому, що рано чи пізно фальшива стабільність призводить до того, що дисбаланси накопичуються», – каже Сологуб.

Він також додає: Україна переживає етап падіння ВВП після етапу дворічної стагнації економіки – ВВП, фактично, не ріс із 2011-го до 2013 року.

Утім є ще один показник української економіки, що шкодить їй не менше за війну та корупцію. Мова йде про споживчу паніку, каже Сологуб. Йдеться про панічні настрої українців, що підштовхували у березні скуповувати не лише валюту та цінні речі, а й базові продукти харчування. Як наслідок, переважно через це, лише за березень ціни підскочили на 10%, зазначають в НБУ.

Утім, привід для оптимізму є, кажу Сологуб: очікується, що квітнева інфляція якщо не піде в мінус, то, принаймні, призупиниться. Частково це пояснюється тим, що валютний ринок стабілізується, хоч і не повертається до минулорічних показників.

Потрібно також захищати внутрішній ринок – Мінекономіки

Слід активніше розвивати експорт послуг, не лише товарів. Так вважає новопризначений заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська. В Україні ця галузь займає лише 17% від загального експорту. Натомість, у країнах, де є збалансований підхід експорту товарів і послуг, він є на 25%, а в кращих випадках навіть до 30%, каже вона.

«Коли говоримо про експорт послуг, у всіх в голові відразу виникає (думка про – ред.) ІТ. Але ми не говоримо про те, що є ще послуги освітні, туристичні, медичні. Звичайно, ви скажете: нам потрібно розвивати інфраструктуру. Робити зміни в бізнес-кліматі, аби експорт послуг не проводився через офшорні компанії», – каже Микольська.

Окрім того, продовжує представниця Мінекономіки, слід захищати українського виробника від імпорту «в рамках, дозволених механізмів СОТ». Зокрема, слід якісніше застосовувати антидемпінгові і антисубсидаційні заходи для захисту внутрішнього ринку. Таким чином, каже Наталія Микольська, експортери отримають безпечний новий ринок – внутрішній.

«Якщо ми захищаємось від недобросовісного імпорту – це дає вам можливість збільшити виробництво, здешевити виробництво товару і дає вам додатковий ринок, якого у вас не було», – каже вона.

За її словами, враховуючи економічну та фінансову ситуацію держави, цього року не вдасться запустити такі інститути підтримки експорту, як експортно-кредитне агентство. Утім вона на посаді торгового представника планує просувати економічні інтереси України на європейському та світовому ринку. Найбільший акцент припаде саме на крупний бізнес, хоча і середній також у перспективі може стати базисом для експорту.

На цю ж тему: