Городяни, яким ще за радянських часів дісталися дачні або садово-городні ділянки, нині – у виграші. Адже вони можуть заощаджувати на продуктах за рахунок городини. Тим часом, серед учасників садово-городніх кооперативів та товариств дедалі більше тих, хто перетворив дачний будиночок на справжнє житло.
Станція «Кам’яногірська» за 25 кілометрів від Рівного. Поряд – однойменне село Костопільського району, з протилежного боку від колії – садово-городнє товариство. Про його призначення промовляють вузенькі вулички та канали, розташовані рівними квадратами, та невеликий розмір земельних ділянок. Із часом крихітні будиночки, де можна було покласти нехитрий городній реманент і хіба що заховатися від дощу, власники перетворили у справжнє, нерідко постійне, житло.
Платити наперед більше не вдасться
Рівняни Валентина й Олександр Торкунови не дочекалися державного житла у Рівному. Згодом – втратили роботу і не змогли купити квартиру. Подружжю довелося переїхати за місто – у невеликий будиночок в садово-городньому товаристві. Тепер Валентина тут за бухгалтера. Каже, головна проблема садоводів – переконати дачників сплатити додаткові гроші за електрику. Адже більшість вже виклала гроші на рік уперед, але після квітневого подорожчання виникне чимала різниця.
«Він її спалить уже за загальним лічильником по 63 копійки, а заплатив по 42 – то різницю хто має платити? Така проблема. А зараз ціна буде змінюватися кожних півроку, до кінця 2017 року. І всі почнуть наперед платити – то ми до кінця 17-го вилітаємо в трубу, нам не буде чим за світло платити», – бідкається бухгалтер.
У невеликому затишному будиночку Торкунових усе, окрім тепла, на електриці. Економити почали з того, що поміняли лампочки на енергоощадні та світлодіодні. Робили це поступово.
Економія заради комфорту
Торкунови демонструють люстру, потужність якої зменшили удвічі, а також світлодіодні та енергоощадні лампочки на кухні і в кімнаті. Одна з них – п’яти-, інша – шестиватна. Протягом першого місяця з новими лампочками споживання електроенергії зменшилося на 80 кіловат.
Багато що подружжя облаштовувало власними руками – стіни, кухонні меблі, альтанки і теплиці. А ось від газу, який два роки тому проводили сусіди, Торкунови відмовилися і зробили собі грубки.
Зараз люди, які дивилися на мене, як на дурня, коли я їм казав, що газ – це минуле століття, приходять і кажуть: «Ви були праві»Олекснадр Торкунов
«Зараз люди, які дивилися на мене, як на дурня, коли я їм казав, що газ – це минуле століття, приходять і кажуть: «Ви були праві – на вітер викинуті гроші». Хто по три тисячі доларів викинув – зараз не потягнуть вони. В зимовий опалювальний сезон (на дачах багато хто живе) виходить за пільговою ціною 3600 за тисячу кубів. Дрова також коштують грошей, але все одно виходить, на опалювальний сезон потрібно взяти хоча б 5 підвод дров – 5 складометрів – це 1000 гривень», – розповідає Олександр.
Виручає полювання
А ще пенсіонери вирішили перейняли досвід сусідів, які на ніч вимикають електричний тумблер. Відтак не працюють навіть холодильник і контрольні лампочки. Це дозволяє зберігати близько 20 кіловат щомісяця.
Також пенсіонери вимушені обмежувати себе в їжі. З м’яса купують лише курятину, і то нечасто. Дієтичну вівсянку замінюють на менш якісну.
Олександр – мисливець. Цьогоріч восени йому вдалося вполювати кілька диких качок та, з групою мисливців, – кабана.
Здавалося б, через 15 років праці над облаштуванням будинку пенсіонери можуть насолоджуватися життям. Але нині пенсія Олександра за інвалідністю не дозволяє думати про профілактичне лікування, яке він має проходити двічі на рік. Якщо раніше він отримував, у перерахунку на долари, 132 долари пенсії, то нині ця сума становить 40 доларів. «А лише на ліки – «Актовегін» – потрібно витратити 800 гривень, не рахуючи решти ліків. Щоб профілактично пролікуватися 10 днів, це треба дві з половиною тисячі гривень, пенсія по інвалідності – 1050».
Your browser doesn’t support HTML5